Як пояснив головній героїні викрадач коралів, чому він це зробив?

— Ти до мене? — почулось позаду Вадимове.

— Нащо вкрав моє намисто?! — Овва! Он ми якої! — наїжачився хлопець. — Так, украв. Сорі, сорі, сорі! Легко тобі, чистенькій, судити. А врубайся в мою ситуейшен! Прикинь: бабки у мене — є! Якого дідька красти? А тягне мене! Щось наче вело за тобою, коли — пам’ятаєш? — гуляла зі своєю малявкою. Щось підбивало підглянути, як ти зняла коралі й поклала до кишені. Потім, уже біля твоєї нори… Ти до малявки сю-сю, щось там упало в тебе, а я — до коралів. Уже на таких штуках руку набив! Ти ще тоді мене засікла, вловлюєш? Ну, думаю, гайки, застукала! Аж ні: ти хоч би хни!

— Але ж продавати?!.

Пояснення:

Він їх викрав продав заради кишенькових грошей.