Твір на тему: твір на тему запорожці козаки мужні захисники рідної землі.скласти

героїчною романтикою овіяна історія нашої землі. і чи не найбільше захоплення викликають мужні лицарі україни - козаки. що ж ми знаємо про їх життя та військову майстерність?

козаки зрікалися родини, прирікали себе на життя суворе і сповнене численних небезпек. і все це задля того, щоб захистити свою батьківщину-матір україну, щоб захистити увесь християнський світ від страхітливих турків, від хижих татар, які вривалися сотнями тисяч на україну і вчиняли під час набігів пожежі, грабунки, забирали багатьох нещасних християн у полон.

такою ж важкою і лютою була боротьба козаків з іншими їхніми сусі - поляками. багато нещасть і лиха довелося зазнати українцям від польської шляхти. від кого ж іще, як не від своїх лицарів-козаків, наші співвітчизники могли сподіватися визволення, давно очікуваної волі і захисту православної віри?

в одній козацькій думі про причини війни козаків з поляками часів гетьмана богдана хмельницького говориться:

святий отченаш читайте,

на славу україни прибувайте,  

ляхів, мостивих панів  

упень рубайте,

кров їх у полі з жовтим піском мішайте,  

віри своєї християнської у наругу на дайте!

і не лише гноблення православної віри змушувало запорізьких козаків братися до зброї; а й те, що польські пани винищували їхні родини, безчестили дочок. отак, що б там не було, не шкодуючи ні сил, ні самого життя, козаки на суші і на морі, кінні та піші, невтомно і самовіддано воювали зі своїми одвічними ворогами - то татарами й турками, то ляхами-католиками, і вважали це найважливішою і найсвятішою для себе справою. тримаючи високо своє знамено і свято виконуючи свій обов'язок, вони ні перед ким і ні перед чим не відступали: не боялися ні вогню, ні морських хвиль, ні страшного голоду, ні катувань у ворожому полоні.

ой полем, полем килиїмським

та шляхом битим ординським,

ой там гуляв козак голота,

не боїться ні огня, ні меча, ні третього

де ж брали козаки снагу для такої боротьби з безліччю ворогів довкола себе? брали і в собі, в глибині своєї душі, і в вірі.

споконвіку воюючи з ворогами, показуючи справжні чудеса хоробрості, козаки своїми подвигами викликали в сучасників почуття мимовільного подиву і змушували інших прославляти козацьку відвагу та всі козацькі діяння. таким чином, у добу розквіту українського козацтва, під завивання степового вітру, під ревіння чорного моря та брязкіт зброї народилося безліч справді художніх народно-козацьких дум та пісень, що вражають і незрівнянною красою, і гармонійними мелодіями, і цілковитою злагодою з історичною правдою. поширювали і зберігали такі пісні й думи здебільшого козацькі співці - кобзарі, сліпці-бандуристи.

і не самих сліпців-бандуристів надихали своїми подвигами козаки: за опис їхніх діянь бралися і мемуаристи, і літописці, й історики.

саме тому українські козаки, які боролися з численними ворогами за православну віру, за українську народність, за свободу совісті та людські права, свято оберігали всі дорогі заповіти своїх пращурів, виступали носіями високої громадянськості.

ой у полі могила, широка долина,  

сизий орел пролітає:

славне військо, славне запорізьке,  

у похід виступає  

славне військо, славне запорізьке,  

а як золото сяє.