Твір на тему Світ ловив мене та не спіймав

"Світ ловив мене та не спіймав"

Ці слова належать видатному українському письменнику Григорiю Сковороді. З поколiння в поколiння передаються розповiдi про цього письменника, просвiтителя, фiлософа. За щоб вiн не брався, робив по-новому, ставився до цього з вiдповiдальнiстю, принципово.

Будучи викладачем пiïтики, Сковорода викладав предмет по-своєму, працював залюбки, написав пiдручник.

З 1769 року Сковорода вiв мандрiвне життя, щоразу вiдхиляючи пропозицiï щодо рiзних посад та чинiв. А таких пропозицiй було багато.Йому пропонували великі світські посади. А вiн обрав роль низькоï, простоï i самотньоï людини. Вiдмовив Сковорода навiть царицi Катеринi II, заявивши: "Менi моя сопiлка i вiвця дорожчi царського вiнця".

Не потрiбнi були Сковородi слава й почестi, високi посади i багатства. За щастя вiн вважав життя за совiстю, а головне в життi - залишатися самим собою, бути вiльним i незалежним. Великий фiлософ обрав шлях втечi вiд свiту зла й досягнення свободи духу. Вiн з повним правом заповiдав

написати на своïй могилi: "Свiт ловив мене, та не спiймав".

Объяснение: