Твір на тему "патріотизм володимира самійленко "

Батьківщина, любов до неї, відчуття патріотизму. Ці поняття наповнюються для мене сенсом не у зв'язку з безбережжям наших степів, красою гір, синявою річок і морів, не у зв'язку з ідилічною красою рідної природи. Сенсом поняття Батьківщина наповнюється, коли я читаю, чую, думаю про її людей, що творили довгі століття і що творять зараз історію України. Це політики, державні і суспільні діячі, письменники і поети, актори і музиканти, великі учені і спортсмени, але головне — це трудівники полів, заводів, шахт.
Народ України, переживши немало важких періодів в своїй історії, не втратив, мені здається, головного — віра в свої сили. Велика мудрість народу утілилася в його самоіронії ,в умінні беззлобно посміятися над собою, сусідом, друзями. Іще— в умінні терпіти, в одвічному прагненні мирно вирішувати спори, конфлікти, не вплутуватися в безглузді війни, коли є важливіші справи: ростити хліб і дітей, будувати нову хатину і давати дітям, що підросли, освіту, зводити храми і співати хвалу Всевишньому за кожен дарований день життя.
Ця мудрість народу дозволила Україні, одній з небагатьох країн колишнього Союзу, уникнути кривавих боєнь типу грузино-абхазького конфлікту або чеченської війни. А приводів для виникнення "гарячих точок" і в нас було немало. Тут головне — народ, його ментальність. Українці за своєю глибинною суттю народ мирний, осілий, такий, що любить свою землю, свою історію, своїх героїв. І в ім'я цієї любові готові терпляче вирішувати всі питання мирним шляхом. Якщо, звичайно, не почнеться відкрита агресія. Я пишаюся, що належу до великого українського народу, пишаюся своєю Батьківщиною, головне багатство якої — її люди.