Тема і ідея вірша "в завійну ніч з незвіданих доріг" текст вірша: в завійну ніч з незвіданих доріг, від злих заграв і переправ жорстоких, мене тривожать дальні голоси живих і мертвих, знаних і забутих; з обличчями притертими, як пил, з корінням рук, з півкулями зіниць, в пороховім завзятті, як в надії, ті голоси вплітаються вночі у дерево, в невкриту сизу воду, і спопеляють камінь жаром слів, і спопеляють серце. - не забув? не кинув нас на муку і розлуку? вставай, іди! – і я встаю, мов клен пронизаний очима й голосами…

sqerrr    1   28.06.2019 02:00    3