Скласти твір на одну із тем: За що я люблю байки, Для чого людині мати почуття гумору, мій улюблений письменник-гуморист.

Остап Вишня – письменник-новатор Сатира і гумор – прадавні жанри літератури, що висміюють хиби людей, суспільства, держави тощо. Як правило, гумор асоціюється з висміюванням рис людини, а сатира – держави та суспільного ладу. В час, коли творив Остап Вишня, навіть гумористичні твори мали утверджувати більшовизм. Але ж це розходилося з сутністю сатири. Тому Остап Вишня, справжній сатирик за природою […]...

Національний характер гумору Остапа Вишні Національний характер гумору Остапа Вишні I. Остап Вишня – чародій сміху, один із представників української сатирично-гумористичної літератури. (Остап Вишня спрямовував свою сатиру проти всього, що заважало українському народові стати вільним. Тематика його творів пов’язана із злободенними проблемами нашої нації, нашої мови, нашого побуту.) II. “Так-от: що треба, щоб посміятися не з ворога, а з друга? […]...

Спадщина Остапа Вишні – відбиття тогочасних проблем Спадщина Остапа Вишні – відбиття тогочасних проблем I. Остап Вишня – неперевершений майстер сміху. (Життя Остапа Вишні було незвичайним, наповненим різноманітними сумними і радісними подіями, які митець сприймав із гумором. Його називають “королем українського тиражу”, бо за життя письменника-сатирика вийшло понад сто збірок його творів, деякі з них перевидавалися шість і більше разів.) II. Творчість […]...

Мій улюблений письменник (Твір-відгук) На уявній золотій полиці в моїй власній бібліотеці ще небагато книжок. Одні прийшли з дитинства – це казки. Інші додаються рік за роком. Іноді я знімаю одну з книжок: мій досвід ширшає, вона вже не відповідає йому. Що залишиться на цій полиці через десять, двадцять років? В одному авторі можна бути певним. Це Станіслав Лем. […]...

Мій улюблений письменник (твір-відгук) 9 клас (твір-відгук) На уявній золотій полиці в моїй власній бібліотеці ще небагато книжок. Одні прийшли з дитинства – це казки. Інші додаються рік за роком. Іноді я знімаю одну з книжок: мій досвід ширшає, вона вже не відповідає йому. Що залишиться на цій полиці через десять, двадцять років? В одному авторі можна бути певним. […]...

Остап Вишня про гумор 1. “Все життя гумористом. Господи! Збожеволіти можна… ” (О. Вишня. Щоденник “Думи мої, думи мої”). 2. Сміх – виховна сила (“Так от: що треба, щоб посміятися не з ворога, а з друга? Треба любити людину більше, ніж самого себе. Тоді тільки ти маєш право сміятися. І тоді людина разом з тобою буде сміятися… Із себе, […]...

Мій улюблений письменник (твір-розповідь) Кожне літо я проводжу у бабусі в селі. Воно знаходиться неподалік від Харко­ва, у Чугуївському районі. У бабусі на подвір’ї багато живності. Я допомагаю до­глядати за свійською птицею – гусьми, курми, індиками, приношу свіжої травиці кроликам та козі Маньці. Одного разу бабуся запропонувала спуститися в приозерну низовину, що за околицею села. Я охоче погодився, тому […]...

ОСТАП ВИШНЯ. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “МОЯ АВТОБІОГРАФІЯ”, “МИСЛИВСЬКІ УСМІШКИ” Тема. ОСТАП ВИШНЯ. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “МОЯ АВТОБІОГРАФІЯ”, “МИСЛИВСЬКІ УСМІШКИ” Варіант 1 1. Остап Вишня намагається “усім своїм єством” не лакействувати, а служити народові… А Чудесному. Б Розумному. В Багатому (щирому). Г Щедрому й у всьому обізнаному. 2. Улюбленим заняттям майбутнього письменника в дитинстві було… А Випасати худобу. Б Грати в шахи. В Читати книжки. […]...

Твір на тему: “Мисливські усмішки” Остапа Вишні” Відомий український письменник Остав Вишня дуже любив полювання. Своє мисливське кредо він відзначав гаслом “Нехай живуть зайці!”. Показовим у цьому відношенні є запис письменника у щоденнику: “Були на полюванні. І не вбили, не застрілили нічого. Для мене це – типове явище”. Подібно до того, як М. Рильський мав природу за вічне джерело натхнення, а молодий […]...

Твір на тему: – Літературно-естетичні погляди Остапа Вишні “Треба любити людину. Більше, ніж самого себе”, – писав великий гуманіст, письменник Остап Вишня. Свій народ, рідну землю Павло Михайлович любив, як сонце, як повг; У щоденнику митець з великою гордістю пише, що він завжди відчував себе гою народним – і з того був щасливий, що все своє життя “хотів, щоб зробити народові щось хороше”.