Мавки в давньоукраїнській міфології — це душі померлих дітей. Вони живуть у лісах та в полях. Згідно з віруваннями українців, мавками ставали маленькі діти, які померли нехрещеними або яких убили їхні матері. Також мавками ставали ті діти, які померли на Русальному тижні (так ще називають тиждень після Трійці, коли по землі, як вважалося в давнину, ходять русалки). Люди вірили, що після смерті ці діти потрапляли до русалок. Водяний — в слов’янській міфології дух, який мешкає у воді, хазяїн вод. Водяні пасуть на дні річок і озер свої стада — сомів, коропів, лящів та іншу рибу. Командує русалками, ундинами та іншими водними жителями. Хапуном називають тому що любить затягувати людей на дно, щоб ті його розважали
Мавка — це казкова лісова чи польова істота в образі гарної дівчини з довгим волоссям. Лісовик — це лісовий дух, бог вовків. У переносному значення лісовик — той, хто живе в лісі. Водяники — це духи колодязів, річок, озер. Хапунами їх називали, тому що колись вважалося, що вони хапали людей у воді, щоб втопити.