)
Рубрика «Пізнай літературного героя за наведеною цитатою».
Літературний диктант.
«Ти знаєш в яку ціну поставив цар Соломон золотий плуг? Він каже, що
при нужді шматок хліба дорожче золота. А я скажу: чарка горілки
козаку миліша усіх жінок на світі».
«І рибалки, і вольнії козаки. Ми люди німецькії ідемо з землі турецької.
Раз дома у нашій землі випала пороша. Я й кажу товаришу: «Що нам
дивиться на погоду? Ходім лишень шукати звіриного сліду».
«Думай собі, голубко, та гадай, що… а воно зовсім не так буде. Закинь,
удочку, сама рибка піде. Шутки-тесть полковника!..А що далі — се
наше діло. Аби б через поріг, то ми й за поріг глянем».
«Той самий, за кого ти вчора обіщав видать дочку свою, той самий,
якого ти знав ще з тієї пори, як він тебе вирвав із-під ножа гайдамаки!
Згадай іще, що я той самий, хто й самому гетьману не дасть себе на
посміх!».
«Побачимо», побачимо, як попадеться нашому теляті вовка піймати. Не
сказавши ні слова дочці, за кого і як хоче віддати, думає, що наша сестра
— коза; поженеш, куди схочеш. Е, ні! Стривай лишень, голубчику».
«Як налетять, було, з своєї Січі, так що твої орли-соколи! Було, як
схопить тебе котрий, так до землі не допустить, так і носить… Ой-ой-
ой! Куди то все дівалось?..»
«Слухать — що їсти, в горшку не бовтати, усів не марати, слов не
пропускать, другим не мішать».
«Не треба мені вашого добра; я і без нього була б щаслива. Я вас так
вірно люблю, так вбиваюсь за вами, а ви…».
«О, я лукавий, лукави! О,я грішний, проклятий!.. доле моя! серце мо його, нехай уб'є, нехай я світа не паскуджу!».
«Цур йому, який нехороший! Як приїде до нас, то я зараз із хати втікаю.
Мені навдивовижу, як ще його козаки слухають. Тільки у його,
паскудного, і мови, що про наливку та про вареники».
«А так, шляхом. У Чигирині нема заробітку, а ми прочули, що у пана
Кичатого весілля буде, так і прийшли сюди».
«Її діло таке: що звелять, те й роби. Воно ще молоде, дурне; а твоє діло
навчить її, врозумить, що любов і все таке прочеє… дурниця, нікчемне».