Продовження думи «маруся богуславка»

Я придумала віршиком, получила ів:
Маруся козаків так визволяла,
Що від чоловіка прочухан дістала
"Гей, ти дівко-бранко,
Марусю, попівно Богуславко,
Патріотка бачу ти
Й вирішив тебе я відпустить"
Гей та дівка-бранка,
Маруся попівна БогуславкаТак ізраділа,
Що од тої радості аж оніміла.
І почала одїжджати
Із чужої їй землі,
До рідних батечка та мати (матері),
До знакомих у селі,
Й стали рідні зустрічати
Дівку-бранку, Марусю повіну Богуславку цілувати,
Плакати і обнімати!
там використані стародавні слова, щоб виглядало більле реалістичним продовженням до "Марусі Богуславки"