написати нееликий твір (7-10 речень) на тему найзаповітніші мрії нашого Тараса Шевченка ( ів)

Объяснение:

Тараса Григоровича Шевченка ми звемо народним поетом не тому, що він деякі свої твори писав у народному ключі, а тому, що всі думки його, вся його любов були присвячені народові, боротьбі за його визволення й щастя. Т. Шевченко був полум'яним патріотом своєї України. "Свою Україну любіть" — ось та заповідь, що була для нього основною в житті, ось закон його існування, ось те, чого він вимагає від нащадків.

Своїми віршами Т. Шевченко прагнув розбудити національну свідомість українців, розмірковував над тим, яка доля чекає його Україну:

Та не однаково мені,  

Як Україну злії люде  

Присплять, лукаві, і в огні  

Її, окраденую, збудять...  

Але, незважаючи на тяжку долю, на все те страшне, що довелося поетові побачити і пережити, Тараса Григоровича ніколи не залишала надія на краще.

Як ніхто інший, чекав Т. Шевченко суду над гнобителями, що "людей у ярма запрягли", благав їх опам'ятатися, полюбити "щирим серцем велику руїну", бо

Розкуються незабаром  

Заковані люди.  

І потече сторіками  

Кров у синє море.  

Повинна була прийти на Україну "воля святая", якої так жадав Великий Кобзар. Він був упевнений, що колись Україна отримає незалежність, і тоді  

Оживуть степи, озера  

І не верствовії,  

А вольнії, широкії  

Скрізь шляхи святії  

Простеляться...  

Саме такою уявлялася Україна поетові в майбутньому. І навіть у важкі хвилини він вірив, що  

...на оновленій землі  

Врага не буде супостата,  

А буде син, і буде мати,  

І будуть люде на Землі.  

Як ми бачимо, мрії Тараса Григоровича здійснилися (хоч і через півтораста років) — Україна отримала-таки незалежність.