Художні засоби твіра мамина вішня
знову наснилось дитинство,
тепле, як гарна весна.
вишня вдяглася в намисто,
мама щаслива й сумна.
там за село проводжала
долю мою молоду…
щедро мені щебетала
мамина вишня в саду.
вдаль голубими вітрами
весни за обрій пливли.
раннім туманом у мами
коси, як дим, зацвіли.
мати в тривогах вінчала
щастя жадане й біду…
радо мене зустрічала
мамина вишня в саду.
здавна близьке й сокровенне
все там, аж терпне душа.
начебто й мама до мене
стежкою в сад поспіша.
знов, як бувало, до столу
кличе, лиш в хату зайду…
ронить зацвіток додолу
мамина вишня в саду.
пісня любові й дитинства
в серці бринить, як струна.
наче священна молитва
з рідного краю луна.
та не порадує літо
душу мою молоду…
плаче тепер білим цвітом
мамина вишня в саду.