Дмитро павличко ідейно - художній аналізбув день, коли ніхто не плаче, був ясний день, як немовля. та я здригнувся так, неначе твоє ридання вчув здаля. я знаю – ти не заридала, а в світі, що гуде й гримить, мене лиш пошепки назвала, до себе кликнула в ту мить.

   Назва: "Був день, коли ніхто не плаче..."
   Автор: Дмитро Павличко

   Тема: розповідь про ліричного героя, який відчуває душевний стан близької людини навіть на відстані.
   Ідея: важливість підтримки; закохані люді завжди мають духовну єдність. 

                                                  Худ. засоби:

   Епітети: ясний день,
   Порівняння: день, як немовля.
   Єдинопочаток: був день..був ясний день. 

   Римування: абаб (перехресне)
   Рима: неграматична (римуються різні частини мови: плаче - неначе, немовля - здаля). 
   Строфа: катрен