Ідейно-художній аналіз "сад божественних пісень"

1. Історія створення збірки.

Переяславський період - важлива віха в житті Г.Сковороди. На всласні очі він гав свавілля й жорстокість поміщиків, які нещадно визискували кріпаків. Тут він мав можливість тісніше зблизитись з трудовим народом, пройнятися його думками і сподіваннями. Саме в цей період остаточно формується його світогляд як просвітителя, демократа, визначаються основні творчі принципи як передового письменника і філософа.

Написані в переяславський період і пізніше (1753-1785), поетичні твори Г.Сковорода об'єднав у збірку "Сад божественних песней, прозябшій из зерен священнаго писанія".

2. Особливості назви збірки.

Збірка митця отримала таку назву за давньою поетичною традицією. У своїх творах поет виступає як лірик, що зв'язав своє життя з життям народу, а тому й по-новому ставив та розв'язував ряд важливих питань сучасної йому дійсності. Не бог, а природа, людина, її думки і почуття стали основним змістом його збірки.

3. Характерні ознаки для поетичних творів "Саду..."

Вірші Г.Сковороди, як ті, що ввійшли до збірки, так і ті, що зустрічаються в його філософських трактатах і листуванні,- це передусім поезія особистих переживань автора, його морально-філософських роздумів про смисл життя, про істинне щастя, добро, чесність тощо. Органічне поєднання особистих і громадських мотивів - найхарактерніша ознака поезії Григорія Савича.