Дії та вчинки
Персонаж: Стефко Вус
Твір: Шпага Славка Беркути

Стефко не змальовується як хуліган і потенційний злочинець, читач бачить його внутрішній світ, самотність, співчуває і, можливо, інакше подивиться на подібних людей у своєму житті.

У житті хлопчика після смерті бабусі з’явилася інша подібна людина – стара вчителька, чиє тепло, і хочеться палко вірити у це, розтопить самотнє, але добре серце цієї людини. Ображена Юльком поранена сорока, яку Славко і Стефко приносять вчительці, щоб та вилікувала птаха, видужує. І тому, сподіваєшся, що ця людина зможе до і Стефку знайти себе і вилікуватися від самотності і невпевненості, а найголовніше від байдужості. Бо як інакше розцінювати його поведінку, як не проявом байдужості, коли Стефко погоджується до Юльку знайти тих, хто помститься Славку замість юного розумника? Світ, який раніше дарував Стефку найсмачніші яблука і говорив із хлопцем, – несправедливий і жорстокий. Чому ж цей світ має бути справедливим до Славка Беркути? Стефко пробує зупинити Юлька, хоча й невдало, і це вказує, що вогник людяності ще жевріє у його серці.