Цитати до образу марічки гутенюк за повістю "тіні забутих предків" будь-ласка, іть.

1. "а вона оповідала йому, що зветься Марічка, що пасе вже дроб'єта (вівці)" 2. "Він знов бачив Марічку, її миле обличчя, її просту і щиру ласкавість, чув її голос, її співанки…" 3. "Його вже витягли на зарінок, але він не пізнав в ньому Марічки. Се не Марічка була, а якийсь мокрий лантух, синя кривава маса, стерта річним камінням, як у млині…" 4. "Вона давно вже була Іванкова, ще з тринадцяти літ." 5. "Марічка не боялась нічого. За поясом, на голім тілі, вона носила часник, над яким пошептала ворожка, їй ніщо тепер не зашкодить. " 6. "Марічка обзивалась на гру флояри, як самичка до дикого голуба,- співанками. Вона їх знала безліч. Звідки вони з'являлись - не могла б розказати. Вони, здається, гойдалися з нею ще у колисці, хлюпались у купелі, родились у її грудях, як сходять квітки самосійні по сіножатях, як смереки ростуть по горах." 7. "Марічка і сама вміла складати пісні. "