"Чому, сказати, й сам не знаю" литератуный паспорт​

ЭТО ОТВЕТИ НА ВОПРОСИ К ЭТОМУ СТИХУ!!

Я ТАК ДУМАЮ. ЭТА МОЯ ФАНТАЗИЯ. НЕ МОГУ ГАРАНТИРОВАТЬ ЧТО ЭТО ПРАВИЛЬНО

1. Сорри( почти нет цитат із твору.

Но, думаю і так нормально.

Тебе понравится)

Цей твір викликав а мене багато почуттів. Це відчуття... загадковості. Щось, що манить туди щоб подивитися. Розвідати, піти туди та більш не повертатися. Мандрувати крізь той степ з соняшниками ВІЧНО! Валятися, ворочатися, бігати, гратися. Дізнатися нове. Розумієте... відчуття чогось незвіданого. І чомусь великого - великого, красивого, нескінченного і доброго!

Може й вийде декілька але не думаю

2. Не знаю як це символічного але...

Він набуває загадковості та чогось незвіданого.

3. Це одна стежина, яка така... незвичайна. Стежина яка одна загадкова та незвідана на весь простір.

4. Це дуже мрійливий герой. Який любе все таке загадкове. Він любить природу. Багато тою стежкою ходив. Для нього це більше ніж просто стежка. У кожному, як здавалося простому слові він находить велике значення.

5. Вибач ( не знаю

6. Він розповідав це неповно. Він розповідав це так, щоб у читачів викликалось багато питань. Автор використав засоби такі, щоб читачі помріяли. Повністю занурились у той період саме в той час. Щоб в них стояла картина тої події.

7. Зануритись повністю в його (ту) подію. Викликати відчуття незвіданості, загадковості. Та просто самому помріяти, подумати. Та розвити фантазію)

Будь ласка)❤️