Часто люди прагнуть піднятися життєвими східцями вгору - до посади чи вищого суспільного кола. У той же час багато хто стає бранцем та жертвою власних не підтверджених реальністю амбіцій. З іншого боку, кажуть, що треба йти через терни до зірок. Чи варто завжди йти до мети й чи кожна мета - життєво важлива? (на прикладі п'єси "Мартин Боруля")

лиана250    1   23.10.2020 13:54    18