Чім коломийкі відрізняються від народних пісень?

Еликий український письменник Іван Франко. Що ж це за жанр пісенної народної творчості, який порівнюють із коштовностями? Коломийка — жанр української пісенної лірики, яка за ритмом і мелодикою пов'язана з однойменним народним танцем. Це коротка, як правило, дворядкова пісня, кожен рядок якої складається з чотирнадцяти складів. Порівняно з іншими жанрами народних пісень коломийка простіша: вона дає декілька штрихів, за якими можна домислити розгорнуту картину, або ж цими штрихами й вичерпується смисл сказаного. Коломийка може бути приспівкою до танцю або існувати незалежно від нього. її виконують за мелодією усталеного типу. У коломийці поєднано пісню, міміку й танець. Це надає їй своєрідної театральності, динамічності й енергії. Коломийку виконують по-особливому: темп танцю під час її виконання постійно зростає. Кожен учасник коломийки співає тільки одну строфу, бо поєднати швидкий танець із співом нелегко. Будова пісні цього жанру продиктована ритмікою руху. Танець вимагає синхронного виконання, тому танцюристові треба на ходу пригадати чи зімпровізувати (додумати, а то й вигадати) текст, дбаючи передусім про те, аби він уклався в ритм і темп танцю. Коломийки поширені здебільшого в західних областях України, проте їх люблять слухати в усіх регіонах. Побутує версія, що слово коломийка походить від назви міста Коломиї— культурного осередку Гуцульщини. Ці пісні виникли ще в XV-XVI ст., а набули поширення на початку XIX ст.