Аналіз вірша дракона грицька  Розквітають дивні квіти,
розкривають пелюстини, 
а метелики стікають 
по вустах, як сік ожини.
Сни дзвіночків голубіють, 
зазирають у кишені, 
а ти сиплеш їм дукати
у роззявлені їх жмені. 
І ковтаєш сон глибокий, 
подарований навічно, 
І вмираєш разом з ними, 
не питаючись, навіщо.
День минув, і склали крила 
всі метелики на зиму. 
Заховайся й ти в шкарлупку 
і ридай собі за ними.​

Рік написання – 1990

Жанр – повість-казка (у творі багато вигадки, але події відбуваються протягом тривалого часу)

Тема – розповідь про незвичайного дракона Грицька, який мріє не руйнувати та нищити, а творити та милуватися красою світу.

Головна думка – ” Якщо зла не буде, то звідки добро пізнаєш?”

Ідея – звеличення благородства, самопожертви, людяності, які перемагають зраду, жорстокі закони і підступність.

Проблематика:

добро і зло

вірність і зрада

доцільність самопожертви

проблема вибору