5. Як Степану Судаку вдалося втекти з татарської неволі? 6. Чому Степан Судак з сином Петром у татарському таборі не знайшли Ганни? 7. Як Павлусь вирішив шукати дорогу в Крим? 8. Як Павлусеві вдалося втамувати голод? Як від знайшов їжу? 9. Випишіть опис зовнішності(портрет) харциза. 10. Чому харциза не любили козаки(за які вчинки?) 11. Опишіть, що сталося, коли харциз зустрів козаків? 12. Напишіть коротке висловлення (3-4речень), яке починається так: «У прочитаних розділах повісті мене найбільше вразило...»

Відповідь:

5. Степану Судаку вдалося розв"язати вузол, а потім, скориставшись моментом, коли татари спішно збирали табір, втік з іншими бранцями у комиші.

6. Коли козаки догнали табір татар, то Ганну вони у таборі вже не знайшли, тому що татари забрали всім молодих дівчат і малих хлопців і поїхали з ними вперед.

7.  Павлусь орієнтувався по зоряному небі

8. Зранку Павлусь з"їв кусок сухаря, в обід  жменю смаженої в салі каші, а ввечері зловив і засмажив рибу.

9. Розплющив очі й побачив над собою високого чоловіка з люлькою в зубах. Чоловік був одягнений в подерту, замазану одежу і в татарську шапку. На ногах у нього були постоли, пов'язані мотузками. Лице чорне, пожовкле та розкуйовджена чорна борода. Не було на ньому нічого, що нагадувало б козака. Вся зброя в нього — довгий ніж за поясом У нього світили очі, мов у вовкулаки.

10. як сказав сотник Андрій Недоля "Він відрікся Христа, пристав до нашого найтяжчого ворога, зраджував братів своїх, продавав християнські діти поганцям".

11.  Коли Карим зустрів козаків, то вони впізнали коня Павлуся і зрозуміли, що з хлопцем щось трапилося. Карима впізнав  татарин Гусейн і сказав сотнику, що це відомий харциз. За зраду і відступництво козаки засудили Карима до страти. Гусейн відрубав йому голову.

12.  Обирайте, що більше подобається: У прочитаних розділах повісті мене найбільше вразило наступне:  у першому розділі те, як мати  Павлуся до останнього подиху захищала своїх дітей. У другому розділі те, як козаки дбайливо охороняли син пораненого Павлуся. У третьому розділі мене не стільки вразило, скільки здивувало те, що татарин не побоявся і сам відправився у степ шукати коня та сідло з золотом (дивує така людська жадібність). У четвертому розділі -  те, як два брати: Петро і Павлусь ділили між собою бублик з медом, який лише вчора пекла їхня матір. У пятому розділі - те, що Павлусь не побоявся і один вирушив на пошуки сестри до Криму. У шостому розділі  - те, як підло і жорстоко Карим обікрав Павлуся, ще й продав його у рабство, а також, що заподіяне харцизом зло не залишилося безвідплатним. Карима стратили козаки. У сьомому розідлі -  те, як Павлусь, скориставшись ситуацією, зміг і покарання уникнути, і перейти під опіку Девлет-гірея. Він зізнався у тому, що йому відома доля сина Девлет-гірея.  У восьмому розділі  - те, що Павлусь таки домігся свого і знайшов  Ганусю. У дев"ятому  розділі  - те, як поступово добро, щирість звільняє душу Павлуся від образи і зла на татар, дає йому сил на прощення.  

Пояснення:

5. Степан обернувся боком, відтак горі спиною і, ніби то жуючи паляницю, почав зубами розмотувати мотуза. На його радість вузол попускав щораз більше. Степан оглядався на вартового й розмотував зубами вузол. Вкінці почув свої руки свобідними. Не рухаючися з землі, він вийняв обережно з кишені ножа і найближчому товаришеві розрізав мотуза. Ніж пішов по руках, а вартовий татарин і не догадувався нічого. Бранці посхапувалися і гуртом скочили над беріг ріки в комиш. За ними пігнало багато й таких, що не вспіли розв'язати рук. Татари бачили це, та не було часу їх ловити. Вони втікали з тим, що їм лишилося.

6. — А да Ганна? — кричав Павлусь, ідучи вслід за батьком. — Нема її, синочку! — обізвалась одна молодиця. — Ще вчора забрали татари всіх дівчат і малих хлопців і поїхали наперед.

7.  Тепер поглянув на зорі і завернув коня на південний захід. "Там і Крим лежить", думав собі хлопець. Бо покійний дідусь показував йому частенько зорі на небі, по яких і серед ночі не заблукаєш, і хлопець добре собі запам'ятав.

8. Павлусь з‘їв жменю смаженої в салі каші, напився з джерела води і поклався в холодку на сідлі спати Павлусь почав справляти рибу. Він її зарізав ножем, випотрошив і поклав на грань. Відтак обертав її на всі боки, поки не спеклася. Павлусь не тямив, чи йому щось так смакувало, як оця риба.

9. Опис є вище.

10. відповідна цитата є вище

11. — Смерть! — гукали козаки. Вони готові були кинутися на нього й розірвати на шматки. — Чуєш, Гусейне, — каже Недоля до татарина, — візьми його і скарай на голову. Татарин махнув ножем і відрізав голову харцизові. Тоді взяв Карого за ногу й поволік у степ.