Товарознавець торг ової фірми був направлений на швейну фабрику для відбору зразків потрібної для фірми продукції і проведення переговорів про укладення договору на поставку. У довіреності, підписаної заступником директора фірми, йому було надано право на придбання дамських демісезонних пальто і чоловічих плащів на суму до 120 тис. Руб. Наявні на фабриці зразки пальто і плащів товарознавцю не сподобалися, однак їм були схвалені зразки чоловічих костюмів і дамських утеплених курток, на поставку яких він і уклав договір з фабрикою на суму 95 тис. Руб.
Відповідно до укладеного договору торгова фірма перерахувала фабриці зазначену в договорі суму, проте фабрика свого зобов'язання з постачання не виконала. Фірма направила фабриці лист, в якому вимагала повернення перерахованих коштів та сплати фабрикою неустойки, передбаченої договором.
У відповідь на цей лист фабрика заявила, що готова повернути фірмі перераховані кошти, проте платити неустойку не має наміру, оскільки вважає укладений з фірмою договір недійсним.
Генеральний директор фірми звернувся до юриста за порадою, чи має сенс пред'являти позов в арбітражний суд.
Яку пораду повинен дати юрист? Чи зміниться рішення, якщо фірма ніяких коштів фабриці не перераховувати?