Уявіть, що ви — Міністр охорони навколишнього природного середовища України і
бажаєте зменшити обсяги атмосферного забруднення. Ваші експерти пропонують вам
кілька альтернатив. Яку з цих альтернатив ви вважаєте найефективнішою?
1. Підвищити ціни на електроенергію, щоб сприяти її більш ефективному використанню, а
відтак — меншому забрудненню.
Ці витрати можна перекласти з виробника електроенергії на споживачів. Можливо,
варто з’ясувати енергоефективність побутових приладів, що відповідають за «реальне»
споживання електроенергії.
2. Закрити старі промислові заводи, що спричиняють значне забруднення атмосферного
повітря.
Завдяки цим заходам можна припинити забруднення, особливо на місцевому рівні. Але
ці заходи можуть спричинити скорочення робочих місць та бути непопулярними.
3. Скоротити дозволені рівні атмосферного забруднення, особливо діоксиду сірки,
оксидів азоту та викидів пилу.
Чи ви замислювалися над тим, яким чином визначити прийнятні рівні викидів? Ці
норми буде складно впроваджувати, оскільки вони вимагають значних інвестицій і
навіть закриття заводів.
4. Сприяти впровадженню нових технологій та обладнання для скорочення викидів.
Це передбачає стимулювання, надання заводам фінансової підтримки (наприклад,
пільгових банківських позик), значні інвестиції в розвиток «зелених технологій».
В Україні, як і у європейських країнах, більшість населення мешкає у
містах. На вашу думку, які екологічні наслідки урбанізації є найбільш
відчутними і вимагають першочергових заходів?
1. Стрес і швидкий темп міського життя.
Висока концентрація населення у містах може спричинити багато соціальних
проблем і конфліктів. Чимало питань, пов’язаних з довкіллям та здоров’ям, також
мають «міське походження».
2. Концентроване споживання ресурсів і товарів.
Транспортування товарів з інших регіонів стимулює розвиток інтенсивної
інфраструктури, яка негативно впливає на довкілля. Місцеві ресурси не
покривають потреб виробництва. Сучасні українські міста — це центри
багатогалузевої промисловості, розгалуженої транспортної мережі, а також
густонаселені житлові масиви. Таке скупчення виробництва шкодить довкіллю.
3. Необхідність ліквідації та утилізації великої кількості твердих побутових
відходів.
В Україні щороку на кожного жителя великого міста припадає 330-380 кг
побутових відходів. Необхідно впроваджувати єдину систему збирання,
транспортування та переробки відходів.
4. Шумове забруднення.
Міський шум спричиняє роздратованість, перешкоджає спілкуванню та
викликає відчуття тривоги. Наприклад, в Україні 40% населення великих міст зазнає впливу
шуму, рівень якого перевищує дозволені норми.
5. Втрата зв’язку з природою.
До 1918 р. в українських містах мешкало 18% населення. Інтенсивна урбанізація
призвела до збільшення частки міського населення до 70% від загальної
чисельності. За кількістю великих міст (з населенням понад 100 тис.), наша держава
посідає одне з провідних місць серед країн світу. Завдання ХХІ століття полягає у
поліпшенні екологічних умов у містах та скороченні потреб міст в обмежених
ресурсах Землі.
6. Погіршення стану здоров’я міського населення.
Штучне міське середовище шкідливо впливає на здоров'я населення внаслідок
забруднення атмосферного повітря, дефіциту сонячного проміння, води, а також
стресових факторів, зумовлених напруженим ритмом життя, скупченістю
населення, нестачею зелених насаджень тощо. Ступінь поширення багатьох хвороб
у великих містах набагато більший, ніж у малих містах чи селах. Така хвороба, як
рак легенів, реєструється у великих містах у 2-3 рази частіше, ніж у сільській
місцевості.
Практичне завдання «Оцінювання екологічних
небезпек за місцем проживання, що впливають на
здоров’я громади».
Мета: оцінити рівень екологічних небезпек за місцем
проживання, що впливають на здоров’я громади.
1. Пошук інформації щодо екологічних небезпек за
місцем проживання, що впливають на здоров’я
громади .
2. Аналіз отриманої інформації.
3. Які заходи потрібно здійснити для зменшення
небезпек своєї місцевості.
4. Оформлення результатів проведеної роботи та
їх презентація.