—що ви знаєте про рівнинні і гірські річки?

Гірська́ рі́чка — річка, що протікає переважно в горах, в вузькій, глибокій долині з крутими берегами і кам'янистим руслом, загромадженим уламками гірських порід.

Для гірських річок характерні великі похили і швидкість течії, незначні глибини, часті пороги і водоспади, переважають розмивні процеси. Похили гірських річокстановлять 60—80 м/км у верхів'ях та 5—10 м/км у пониззях. Швидкість течії від 1 до 4,5 м/сек і більше.

На території України налічується понад 29 600 гірських річок, з них в Українських Карпатах — 28 000, загальна довжина яких 55 000 км, у Кримських горах — понад 1600 річок, загальною довжиною близько 6000 км.

Гірські річки мають значний гідроенергетичний потенціал, в аридних умовах часто використовуються для зрошення.

Рівни́нна рі́чка — річка, що тече по рівнинній місцевості у відносно неглибокій, добре розробленій, широкій долині із значними заплавами.

Характеризується невеликим похилом і швидкістю течії. Поздовжній профіль рівнинної річки плавно увігнутий, пологий. На окремих ділянках річка може перетинати кристалічні породи, утворюючи пороги. У розвитку річищапереважають процеси розмивання дна і берегів та акумуляції продуктів розмиву.

Густота річкової мережі рівнинної частини території України змінюється переважно в межах від 0,2 до 0,4 км/ км², у межиріччі Дністра і Південного Бугу — від 0,09 до 0,2 км/ км².

Долини рівнинних річок широкі, ящикоподібні, трапецієподібні або V-подібні, часто асиметричні. Річища широкі, звивисті, з меандрами, рукавами, протоками. Швидкість течії у межень 0,2—0,5 м/с, похили — до 10 м/км у верхів'ях та 1 м/км і менше у пониззях. Живлення річок мішане. Максимальні витрати гаються переважно навесні, в окремі роки на малих річках — під час дощових паводків.

ВИБЕРИ , ЩО ПОТРІБНО!