Для чого я живу? Від початку до кінця людина йде по стежці життя. Кожен проходить 1 по-своєму. Гу кожного з самого народження і до смерті є призначена смуга подій, яка може зазнавати змін з боку самої людини, вона ж наділяє наше життя певним змістом. Багато хто з нас шукають той самий вектор життєвих зусиль, спрямованих на досягнення Поставлених цілей, а хтось знаходить його відразу і рухається по ньому все своє життя. Але варто жити тільки заради самореалізації? Xіба ми народжені лише для здійснення власних бажань? Я вважаю, Що ОсНовна мета людського щастя. Це очевидно. Незалежно - атеісти або віруючі, буддисти або християни, — всі ми шукаємо чогось кращого в житті. Таким чином, на ммою думку, основний рух в це рух до шастя... ЖИТТЯ від того, хто ми нашому житті . На мій погляд, будь-яка людина має розвиватися морально і виховуватися, тим самим шукати свій життєвий шлях і його сенс. Не варто забувати про те, що ми всі народжені рівними, і коженз нас може внести свій внесоку розвиток людства. Будь в змозі дарувати добро любов, незважаючи на навколишній світ.
Життя — цікава штука, яку тримати в їжакових рукавицях, завжди передбачаючи від неї несподівані повороти подій. Тільки впевненим кроком, переступаючи через всі перепони, я досягну настільки бажаною нагороди, яка дасть мені можливість рухатися далі по дорозі моїй долі. А хто і що дає мені цю впевненість? Із-за чого я продовжую йти не зупиняючись? Заради великих і маленьких миттєвостей, заради дива, заради чарівництва, я продовжую мій шлях з тих, хто дарує мені свої усмішки і гріє своїм теплом, хто потребує мене, вірить, сподівається, шукає в кожному погляді перехожого. Я живу заради рідних і близьких, можливо це так, але є суть глибше?
Все моє життя складається з незабутніх відчуттів і численних миттєвостей, які дають мені прагнення відчути їх ще раз повторити те, що не забуду ніколи. Це становить моє щастя, заради цього я щодня встаю і проробляю певне коло дій, заради цього я кожен день живу. Саме щастя i не просто промені сонця в безпросвітні будні, це рівновага моєї душі, яка постійно говорить мені: дихай, живи, люби! Для чого я живу? Для усвідомлення того, що я цілком щасливий і щасливі всі, хто оточує мене. Часом в моєму житті з'являються чорні смуги, мене переслідує невдача, оточують програші, але тільки завдяки цьому, я починаю по-справжньому цінувати своє щастя, добиватися його творити. Як казав один з письменників: «Щастя не шукають, як золото або виграш. Иого створюють самі ті, у кого вистачає сил, знання і любові». Я живу, щоб знайти в собі сили, здобути знання, відшукати любов і створити щастя!
Для чого я живу? Від початку до кінця людина йде по стежці життя. Кожен проходить 1 по-своєму. Гу кожного з самого народження і до смерті є призначена смуга подій, яка може зазнавати змін з боку самої людини, вона ж наділяє наше життя певним змістом. Багато хто з нас шукають той самий вектор життєвих зусиль, спрямованих на досягнення Поставлених цілей, а хтось знаходить його відразу і рухається по ньому все своє життя. Але варто жити тільки заради самореалізації? Xіба ми народжені лише для здійснення власних бажань? Я вважаю, Що ОсНовна мета людського щастя. Це очевидно. Незалежно - атеісти або віруючі, буддисти або християни, — всі ми шукаємо чогось кращого в житті. Таким чином, на ммою думку, основний рух в це рух до шастя... ЖИТТЯ від того, хто ми нашому житті . На мій погляд, будь-яка людина має розвиватися морально і виховуватися, тим самим шукати свій життєвий шлях і його сенс. Не варто забувати про те, що ми всі народжені рівними, і коженз нас може внести свій внесоку розвиток людства. Будь в змозі дарувати добро любов, незважаючи на навколишній світ.
Життя — цікава штука, яку тримати в їжакових рукавицях, завжди передбачаючи від неї несподівані повороти подій. Тільки впевненим кроком, переступаючи через всі перепони, я досягну настільки бажаною нагороди, яка дасть мені можливість рухатися далі по дорозі моїй долі. А хто і що дає мені цю впевненість? Із-за чого я продовжую йти не зупиняючись? Заради великих і маленьких миттєвостей, заради дива, заради чарівництва, я продовжую мій шлях з тих, хто дарує мені свої усмішки і гріє своїм теплом, хто потребує мене, вірить, сподівається, шукає в кожному погляді перехожого. Я живу заради рідних і близьких, можливо це так, але є суть глибше?
Все моє життя складається з незабутніх відчуттів і численних миттєвостей, які дають мені прагнення відчути їх ще раз повторити те, що не забуду ніколи. Це становить моє щастя, заради цього я щодня встаю і проробляю певне коло дій, заради цього я кожен день живу. Саме щастя i не просто промені сонця в безпросвітні будні, це рівновага моєї душі, яка постійно говорить мені: дихай, живи, люби! Для чого я живу? Для усвідомлення того, що я цілком щасливий і щасливі всі, хто оточує мене. Часом в моєму житті з'являються чорні смуги, мене переслідує невдача, оточують програші, але тільки завдяки цьому, я починаю по-справжньому цінувати своє щастя, добиватися його творити. Як казав один з письменників: «Щастя не шукають, як золото або виграш. Иого створюють самі ті, у кого вистачає сил, знання і любові». Я живу, щоб знайти в собі сили, здобути знання, відшукати любов і створити щастя!
надеюсь ;>