Головний шлях розв'язання проблеми подолання відсталості країн, що розвиваються,— проведення корінних перетворень у всіх сферах їхнього життя і діяльності (індустріалізація, удосконалення аграрних відносин, реформа освіти, поліпшення системи охорони здоров'я, проведення раціональної демографічної політики, вирішування проблем зайнятості). Багато країн, що розвиваються (особливо найменш розвинуті), не можуть цілком змінити своє становище без міжнародного сприяння. Воно здійснюється, насамперед, за лінією офіційної до в розвитку з боку розвинутих, країн.
Виділяють декілька причин, які заважають країнам що розвиваються подолати відсталість :
1) насамперед, потрібно мати на увазі, що це - аграрні країни. На їх частку припадає 90% селян світу, але, як це не парадоксально, вони не спроможні прокормити навіть себе, оскільки ріст населення у них перевищує приріст виробництва продовольства;
2) необхідність освоювати нові технології, розвивати промисловість, сферу послуг, що потребує участі у світовій торгівлі, а це деформує економіку цих країн;
3) використання традиційних джерел енергії, які з огляду на їх низьку ефективність не дозволяють суттєво підвищити продуктивність праці у промисловості, на транспорті, у сфері послуг, у сільському господарстві;
4) цілковита незалежність від світового ринку: прикладом цього є нафта, величезними запасами якої володіють деякі держави, але вони не можуть контролювати нафтові ринки і регулювати ситуацію на свою користь;
5) швидко росте борг розвинутим державам;
6) розвиток продуктивних сил, соціально-культурної сфери неможливий без підвищення освітнього рівня усього народу, оволодіння сучасними досягненнями науки та техніки.
Головний шлях розв'язання проблеми подолання відсталості країн, що розвиваються,— проведення корінних перетворень у всіх сферах їхнього життя і діяльності (індустріалізація, удосконалення аграрних відносин, реформа освіти, поліпшення системи охорони здоров'я, проведення раціональної демографічної політики, вирішування проблем зайнятості). Багато країн, що розвиваються (особливо найменш розвинуті), не можуть цілком змінити своє становище без міжнародного сприяння. Воно здійснюється, насамперед, за лінією офіційної до в розвитку з боку розвинутих, країн.
Виділяють декілька причин, які заважають країнам що розвиваються подолати відсталість :
1) насамперед, потрібно мати на увазі, що це - аграрні країни. На їх частку припадає 90% селян світу, але, як це не парадоксально, вони не спроможні прокормити навіть себе, оскільки ріст населення у них перевищує приріст виробництва продовольства;
2) необхідність освоювати нові технології, розвивати промисловість, сферу послуг, що потребує участі у світовій торгівлі, а це деформує економіку цих країн;
3) використання традиційних джерел енергії, які з огляду на їх низьку ефективність не дозволяють суттєво підвищити продуктивність праці у промисловості, на транспорті, у сфері послуг, у сільському господарстві;
4) цілковита незалежність від світового ринку: прикладом цього є нафта, величезними запасами якої володіють деякі держави, але вони не можуть контролювати нафтові ринки і регулювати ситуацію на свою користь;
5) швидко росте борг розвинутим державам;
6) розвиток продуктивних сил, соціально-культурної сфери неможливий без підвищення освітнього рівня усього народу, оволодіння сучасними досягненнями науки та техніки.