Всі найважливіші сільськогосподарські рослини пройшли тривалий період окультурення їх дикорослих предків. Учені розробляють агротехніку їх вирощування, селекціонери поліпшують наявні та створюють нові сорти зернових, овочевих, технічних і плодово-ягідних культур (див. розділ «Основи селекції»). Пшениця як найважливіша зернова культура має вік понад 10 тис. років. У даний час нараховують більше 20 видів пшениці, кожний вид містить багато сортів. Стебло пшениці — соломина. Листки довгі, вузькі, з паралельним жилкуванням і добре вираженою листковою піхвою. Суцвіття — складний колос. Квітка пшениці має будову, характерну для квіток злакових. Самозапилення відбувається в закритих квітках. Плід — зернівка. Робота селекціонерів направлена на підвищення врожайності та якості зерна. Ранньою весною висівають ярову пшеницю, восени сіють озиму. Озима пшениця дозріває раніше ярової. Майже повсюдно поширена м'яка пшениця, котра невимоглива до ґрунту й тепла. Ендосперм у неї рихлий, борошнистий, із невеликим вмістом білків. Борошно вищого ґатунку одержують із зерна твердої пшениці, ендосперм якої твердий і у великій кількості містить білок, який називається клейковиною. Тверда пшениця дуже вимоглива до ґрунту та клімату. Агротехніка вирощування пшениці вимагає добре обробленого ґрунту, внесення необхідної кількості органічних і мінеральних добрив і ретельного догляду за посівами. Представником групи овочевих культур є капуста, яку людина почала вирощувати більше 4 тис. років тому. Відомі різні сорти капусти: білокачанна, кольорова, брюссельська, кольрабі. Капуста білокачанна — дворічна рослина, вимагає добре удобреного ґрунту, рясного поливу й ретельного догляду під час зростання. До овочевих культур також відносяться: однорічні — огірок, редька; дворічні та багаторічні — ріпа, буряк, цибуля, морква тощо. До олійних культур відносяться соняшник, соя, гірчиця, рапс, льон олійний. Рідкі олії одержують також із насіння бавовнику, конопель, анісу, маслин та інших рослин. Соняшник — однорічна рослина, що має велике суцвіття — кошик, плід — сім'янку. Його сіють весною, коли ґрунт прогрівається до +8...+12°С. Соняшник вимагає багато вологи, опушення ґрунту, підгодівлі мінеральними добривами. Найкраще він росте на чорноземних ґрунтах. Однією з головних технічних, продовольчих і кормових культур у середній смузі є картопля. З її бульб одержують крохмаль, патоку, спирт та інші продукти. Після цвітіння у картоплі дозрівають плоди — ягоди. Насінням картоплю розмножують тільки при виведенні нових сортів. Звичайний б розмноження — вегетативний (бульбами). Краще всього картопля росте в умовах помірного клімату (сонячна погода, часті, але не рясні дощі). Картоплю садять весною, заздалегідь проростивши бульби. Вона вимагає обов'язкового підгортання, яке сприяє утворенню додаткового коріння і підземних пагонів (столонів), верхівки яких до осені дають бульби. Плодово-ягідні культури мають велике значення, оскільки їх плоди багаті вуглеводами, вітамінами, мінеральними солями. Це насіннячкові (яблуня, груша, айва, чорноплідна горобина), кісточкові (малина, суниця, смородина, аґрус) і горіхоплодні (ліщина, волоський горіх, мигдаль, фісташка) рослини. 80 % площ всіх насаджень займає яблуня. Це зимостійка перехресно-запилювана рослина. Залежно від часу дозрівання плодів сорту яблуні ділять на літні (Папіровка, Білий налив), осінні (Антонівка, Боровинка) і зимові (Апорт, Пепін шафранний). Саджанці плодових дерев висаджують восени і весною у спеціально підготовлені ями, на дно яких в шар ґрунту додають мінеральні й органічні добрива. Глибина ями повинна бути 0,7-0,8 м, а діаметр — не менше 1 м. Коренева шийка має знаходитися на 5-8 см вище за рівень ґрунту. Після посадки саджанці вимагають рясного поливання. Весною у міру зростання дерева формують крону, проводячи обрізання.