Українське прислівя у якому засуджуеться погорда і пиха

Походжає, як пава.
Розходивсь, як порося на орчику.
Ти до неї косю-косю, а вона і голову дере.
Толкуй бала, вона плахти ткала.
— балакай бабо дещо: вона плахти тче.
У хмару заходить (заноситься розумом, величається).
Хизується, неначе на привязці.
Ходить, як індик Переяславський.
Хто в болото лізе, того ще й піпхнуть.
Це тілько панська пиха.
Чваниться, як дурень латкою.
Через голови плює (горде, чванькувате).
Чи дурень, чи пишний, чи в дурного зимував!
Чи ялося свиням на росу ходити!
Чоловік гордий, як пузир водний.
Як не летіло — та вдарилось!
Як упав, то й пропав.