Зфеєрії "пурпурові вітрила" . маленька ассоль жила у двох світах - реальному та уявному. схарактеризуйте ці світи . чи можна,на вашу думку,назвати дитинство героїні щасливим? іть будьоготь ласка )
Так маленька Ассоль справді жила у двох світах: реальному і в світі своїх фантазій і мрій. Що стосується реального світу: Ассоль проживала в невеличкому портовому містечку разом із батьком одинаком. Її батько заробляв на життя виготовлення фігурок та іграшок з дерева. Ассоль допомагала йому, відносячи фігурки до крамниці. Але одного разу дівчинка заблукала у лісі та зустріла загадкового чоловіка. З цього моменту в Ассоль з`являється її уявний світ. Уявний світ: у лісі загадковий чоловік розповідає Ассоль, що у майбутньому на кораблі з пурпуровими вітрилами до неї прибуде принц, який стане коханням її життя. Дівчинка просто загорілася цією мрією. Коли вона повернулася додому, Ассоль розповіла все батьку, а він подумавши, що це просто ще одна вигадка доньки, погоджується з нею. Від цього віра Ассоль стала ще твердішою. Вона вирішила, що не дивлячись ні на, що зустріне свого принца. Щож стосовно дитинства: дівчинка не мала матері, але батько дуже сильно її любив та опікував. Ассоль любила сидіти на його колінах, коли він працював. Можна сказати, що в їхніх стосунках була повна ідилія. Але окрім батька в Ассоль не було ніякої підтримки. Вона навіть не мала друзів. А все через те, що всі в місті вважали її божевільною, бо дівчинка жила своєю мрією. Але чи можна так казати на людину з такою сильною вірою та силою волі. Але, як кажуть, у кожної людини своя думка.
Що стосується реального світу: Ассоль проживала в невеличкому портовому містечку разом із батьком одинаком. Її батько заробляв на життя виготовлення фігурок та іграшок з дерева. Ассоль допомагала йому, відносячи фігурки до крамниці. Але одного разу дівчинка заблукала у лісі та зустріла загадкового чоловіка. З цього моменту в Ассоль з`являється її уявний світ.
Уявний світ: у лісі загадковий чоловік розповідає Ассоль, що у майбутньому на кораблі з пурпуровими вітрилами до неї прибуде принц, який стане коханням її життя. Дівчинка просто загорілася цією мрією. Коли вона повернулася додому, Ассоль розповіла все батьку, а він подумавши, що це просто ще одна вигадка доньки, погоджується з нею. Від цього віра Ассоль стала ще твердішою. Вона вирішила, що не дивлячись ні на, що зустріне свого принца.
Щож стосовно дитинства: дівчинка не мала матері, але батько дуже сильно її любив та опікував. Ассоль любила сидіти на його колінах, коли він працював. Можна сказати, що в їхніх стосунках була повна ідилія.
Але окрім батька в Ассоль не було ніякої підтримки. Вона навіть не мала друзів. А все через те, що всі в місті вважали її божевільною, бо дівчинка жила своєю мрією. Але чи можна так казати на людину з такою сильною вірою та силою волі. Але, як кажуть, у кожної людини своя думка.