Вся повість Н. В. Гоголя «Ніч перед Різдвом» просочена українським фольклором. Люди, описані в повісті, не просто вірять у водяників і русалок, відьом і чортів - вони живуть поруч із ними.
Але перша відьма на селі «чудова», «найдорожча» Соло-ха - зовсім не страшна. Вона дотепна й чарівна, хитра й «тямуща», «добра господарка».
Односільчани догадувалися про її причетність до нечистої сили, але доведено це ніким не було, а тому мало що могли говорити «баби, особливо коли випивали де-небудь на веселій сходці зайве».
Веселий сміх, а зовсім не жах і трепет, викликає фігура чорта. Чого коштує одне його опис: «уявляє себе красенем, тим часом як фігура - глянути совісно. Пика... мерзенність мерзенністю...»
Це представник погані, що особливо розгулялася в останню ніч перед світлим Різдвом, він марнолюбний і мстивий, дурнуватий і хвалькуватий, а в загальному - крейду й незначний. Поделом йому дісталося від коваля Вакули, адже «замість того щоб провесть, спокусити й одурачить інших, ворог людського роду був сам обдурений».
Своєю чудесною повістю Н. В. Гоголь затверджує, що ніяка погань не страшна людині, якщо він смів і весел, працьовитий і щедрий, якщо його серце відкрите любові, а душу - Богові.
Вся повість Н. В. Гоголя «Ніч перед Різдвом» просочена українським фольклором. Люди, описані в повісті, не просто вірять у водяників і русалок, відьом і чортів - вони живуть поруч із ними.
Але перша відьма на селі «чудова», «найдорожча» Соло-ха - зовсім не страшна. Вона дотепна й чарівна, хитра й «тямуща», «добра господарка».
Односільчани догадувалися про її причетність до нечистої сили, але доведено це ніким не було, а тому мало що могли говорити «баби, особливо коли випивали де-небудь на веселій сходці зайве».
Веселий сміх, а зовсім не жах і трепет, викликає фігура чорта. Чого коштує одне його опис: «уявляє себе красенем, тим часом як фігура - глянути совісно. Пика... мерзенність мерзенністю...»
Це представник погані, що особливо розгулялася в останню ніч перед світлим Різдвом, він марнолюбний і мстивий, дурнуватий і хвалькуватий, а в загальному - крейду й незначний. Поделом йому дісталося від коваля Вакули, адже «замість того щоб провесть, спокусити й одурачить інших, ворог людського роду був сам обдурений».
Своєю чудесною повістю Н. В. Гоголь затверджує, що ніяка погань не страшна людині, якщо він смів і весел, працьовитий і щедрий, якщо його серце відкрите любові, а душу - Богові.
Незачто)