Вчинки тома сойера у повісті "пригоди тома сойера"​

Том — хлопчик енергійний, жвавий, веселий. Він — любитель пригод і фантазер.  Він трохи забобонний, бо вірить у прикмети й страшні місцеві легенди, як, втім, і всі хлопці.

Том Сойєр — лідер по натурі, тому він верховодить у компанії міських хлопчаків. Він — вірний друг, завжди до в біді та ніколи не видасть. Це дуже товариський хлопчик, він спілкується та дружить з представниками різних верств суспільства — від Гекльберрі Фінна, сина п’яниці, до Беккі Тетчер — дівчинки з заможної родини.  

Тома можна назвати благородним: він взяв на себе провину Беккі Тетчер, щоб дівчинку не висікли різками. Однак Тома можна назвати й хитрим. Коли його в покарання тітка Поллі змусила білити паркан, він влаштував так, що паркан за нього побілили інші хлопці, ще й «купували» собі можливість попрацювати за нього.  

Риси характеру

Він благородний, бере провину на себе, щоб вигородити Беккі, до якої вкрай небайдужий. Сміливий і правдивий, він дає показання у суді, хоча йому й страшно, що індіанець Джо буде мстити.

Відчайдушний і трохи безрозсудний, Том здатний на добрі вчинки. Він зміг зізнатися у коханні дівчинці, наважився та не злякався, навіть не звернувши уваги на покарання вчителя.

Під зовнішністю шалапута Том ховає свої почуття, а їх у нього більше, ніж у багатьох інших хлопчаків. Том — вигадник і фантазер, у нього багато ідей. Він — заводила та лідер компанії, який ніколи не ябедничає, а знаходить досить дотепний вихід з будь-якої ситуації.

Отже, зовнішність оманлива та з Тома виросте справжній джентльмен, благородний і з хорошими манерами, порядна людина та відданий друг.

Біографія та цікаві факти з життя Тома

Том Сойєр — герой романів Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра» (1876) та «Пригоди Гекльберрі Фінна» (1884). Цей персонаж постає у вигляді дванадцятирічного хлопчика, який є жителем маленького провінційного американського містечка Сейнт-Пітерсбург на Міссісіпі. Він є сиротою, однак його виховує сестра покійної матері, благочестива тітонька Поллі. Хлопчику абсолютно нецікаве те життя, яке тече навколо, але він змушений дотримуватися загальноприйнятих правил: ходити в школу, відвідувати церковну службу по неділях, акуратно одягатися, добре поводитися за столом, рано лягати спати. Не дивно, що він раз у раз порушує ці ненависні правила, чим викликає обурення та гнів суворої тітки.

Риси характеру Тома

Заповзятливості та спритності Тому не позичати. Ну хто ще, отримавши в покарання завдання побілити довжелезний паркан, зміг би повернути справу так, що паркан пофарбують інші хлопчаки, та до того ж сплативши право взяти участь у настільки захопливому заході дитячими «скарбами», наприклад, дохлим щуром. Та й отримати Біблію в нагороду за чудове знання її змісту, на ділі не знаючи жодного рядка, теж далеко не кожен зможе. А ось Том зміг! Розіграти кого-небудь, обдурити, придумати що-небудь незвичайне — це стихія Тома. Багато читаючи, він прагне і власне життя зробити таким самим яскравим, як і життя героїв книжкових романів. Він пускається в «любовні пригоди», влаштовує гри в індіанців, піратів, розбійників. В які тільки ситуації ні потрапляє Том завдяки своїй кипучій енергії: то вночі на цвинтарі стає свідком вбивства, то присутній на власному похороні.

Том Сойєр — герой свого часу?

Том Сойєр — у міру хуліганський трієчник, раздолбай і неслух. Але при цьому мужній і добросердий хлопчина: згадаймо, як він абсолютно безкорисливо врятував від незаслуженої петлі нешкідливого п’яницю Мефа Поттера й не побоявся при цьому накликати на себе гнів місцевого відморозка на прізвисько Індіанець Джо. Це не єдиний героїчний вчинок в житті Тома. Він також здатний поводитися як справжній джентльмен. Наприклад, коли бере на себе провину Беккі Тетчер — дівчинки, за якою ніяково намагається доглядати — і витримує прочуханку вчителя.

Він привабливий хлопець, цей Том Сойєр, але він дитя свого часу, свого міста, тому звик жити подвійним життям. Коли треба, він цілком здатний прийняти образ хлопчика з пристойної сім’ї, розуміючи, що так чинять усі. Уявлення Тома про моральність по-дитячому невизначені, але він аж ніяк не зазіхає на суспільні норми.

Отже, історія Тома Сойєра — це сонячні спогади про щасливе дитинство, яким і відповідає образ головного героя оповідання. «Але ж Том Сойєр просто псалом, перекладений прозою, щоб надати йому більш мирську зовнішність», – писав Марк Твен в кінці 1880-х рр. До цього часу він вже цілком усвідомлював, що ідилія в Америці існувала тільки для хлопчиків у віці Тома Сойєра та зникала разом з їхнім дитинством.