Вірші Херсонських поетів окрім Братана ​

НИЖЕГОЛЕНКО ВАЛЕНТИНА МИХАЙЛІВНА

[1936], письменниця

(До 80-річчя від дня народження)

Треба сили потроїти, треба діяти й жить

Іншим стати опорою і життям дорожить.

Нижеголенко Валентина Михайлівна народилася в с. Дніпрянах Каховського району (тепер смт Новокаховської міськради). Закінчила Херсонське культурно-освітнє училище, працювала в бібліотеці с. Сергіївки Каховського району, з 1986 року - в обласній бібліотеці для дітей. Нижеголенко В.М. керувала дитячим літературним гуртком «Паросток». Друкувалася у центральних періодичних виданнях «Малятко», «Барвинок», «Літературна Украина», «Зірка», а також в місцевих – «Ірина», «Джерела», «Учитель» та інших.

Перша книжка В.М. Нижеголенко «Чому сонечко плаче?» побачила світ у 1996 році.

У багатьох її віршах постає образ рідного краю, дорогої серцю Каховщини, України в цілому.

Тебе, Вкраїно, за рабиню мали,

твої простори вороги топтали.

Тебе віками інші обкрадали,

твоїх людей по світу розганяли…

А ти, росою вмившись ,

нескорена з руйнацій відродилась.

В своїх стремліннях ти не помилилась,

То ж недарма тобою я гордилась.

НИЖЕГОЛЕНКО ВАЛЕНТИНА МИХАЙЛІВНА

[1936], письменниця

(До 80-річчя від дня народження)

Треба сили потроїти, треба діяти й жить

Іншим стати опорою і життям дорожить.

Нижеголенко Валентина Михайлівна народилася в с. Дніпрянах Каховського району (тепер смт Новокаховської міськради). Закінчила Херсонське культурно-освітнє училище, працювала в бібліотеці с. Сергіївки Каховського району, з 1986 року - в обласній бібліотеці для дітей. Нижеголенко В.М. керувала дитячим літературним гуртком «Паросток». Друкувалася у центральних періодичних виданнях «Малятко», «Барвинок», «Літературна Украина», «Зірка», а також в місцевих – «Ірина», «Джерела», «Учитель» та інших.

Перша книжка В.М. Нижеголенко «Чому сонечко плаче?» побачила світ у 1996 році.

У багатьох її віршах постає образ рідного краю, дорогої серцю Каховщини, України в цілому.

Тебе, Вкраїно, за рабиню мали,

твої простори вороги топтали.

Тебе віками інші обкрадали,

твоїх людей по світу розганяли…

А ти, росою вмившись ,

нескорена з руйнацій відродилась.

В своїх стремліннях ти не помилилась,

То ж недарма тобою я гордилась.

Объяснение: