Існує безліч літературних творів, які викликають невідворотне бажання поміркувати, задуматися, щоб зробити певні висновки про людське життя, про вічні проблеми і негаразди. Одним із таких видатних творів є повість Миколи Гоголя під назвою «Шинель». У цій повісті Микола Гоголь, який був хорошим соціальним психологом, показує життя так званої маленької людини. У цієї людини дуже багато проблем, йому важко, хоч він і не робить ніякого зла тим, хто його оточує. В кінцевому підсумку ми бачимо, що життя цієї людини просто закінчується без будь-якого сенсу.
Звичайно, мені дуже сподобалася ця повість. Проблеми, які були тут підняті, є досить складними, але, тим не менш, такі проблеми потрібно піднімати. Головний герой повісті на ім’я Акакій Башмачкін насправді був звичайною людиною, яка мала як слабкі, так і сильні сторони. Втім, люди, які його оточували, звертали увагу виключно не слабкості. Робили вони це так, ніби ніяких переваг у цієї людини немає. Хоча вони були: чесність, правильність, стриманість. Так, все це не можна назвати яскраво вираженими перевагами, це скоріше називається відсутністю недоліків. Але це ніяк не робить Акакія злим, він таким ніколи не був і не приносив нікому шкоди або якихось неприємностей.
Історія головного героя по-справжньому трагічна. Так склалося, що єдине з того, що він хотів в цьому житті – красива шинель – в кінцевому підсумку привело його до смерті. Він довго економив на всьому, намагався зберегти побільше грошей, щоб на шинель залишилося. Він був надзвичайно радий, коли це довгоочікуване придбання все ж відбулося. Але в першу ж ніч, коли він повертався зі святкування покупки шинелі на роботі, цей предмет одягу з нього зняли бандити. Причому цілком можна припустити, що посприяли цьому співробітники Акакія Акакійовича по роботі. Ці люди його недолюблювали. І причина цього була проста: він не був таким, якими вони були. Думаю, що саме це і є ключовою проблемою повісті: люди не люблять тих, хто відрізняється, хто на них не схожий.
Безумовно, дана повість змусила мене задуматися про багато речей і про життя в цілому. Я думаю, що люди повинні прочитати цю повість, щоб зрозуміти і усвідомити, що ті, хто від них відрізняються, нічим не гірше, ніж вони самі. Якщо це усвідомлення прийде, людина стане добрішою, терплячішою і стриманішою щодо тих, хто її оточує. І це піде всьому суспільству на користь.
Існує безліч літературних творів, які викликають невідворотне бажання поміркувати, задуматися, щоб зробити певні висновки про людське життя, про вічні проблеми і негаразди. Одним із таких видатних творів є повість Миколи Гоголя під назвою «Шинель». У цій повісті Микола Гоголь, який був хорошим соціальним психологом, показує життя так званої маленької людини. У цієї людини дуже багато проблем, йому важко, хоч він і не робить ніякого зла тим, хто його оточує. В кінцевому підсумку ми бачимо, що життя цієї людини просто закінчується без будь-якого сенсу.
Звичайно, мені дуже сподобалася ця повість. Проблеми, які були тут підняті, є досить складними, але, тим не менш, такі проблеми потрібно піднімати. Головний герой повісті на ім’я Акакій Башмачкін насправді був звичайною людиною, яка мала як слабкі, так і сильні сторони. Втім, люди, які його оточували, звертали увагу виключно не слабкості. Робили вони це так, ніби ніяких переваг у цієї людини немає. Хоча вони були: чесність, правильність, стриманість. Так, все це не можна назвати яскраво вираженими перевагами, це скоріше називається відсутністю недоліків. Але це ніяк не робить Акакія злим, він таким ніколи не був і не приносив нікому шкоди або якихось неприємностей.
Історія головного героя по-справжньому трагічна. Так склалося, що єдине з того, що він хотів в цьому житті – красива шинель – в кінцевому підсумку привело його до смерті. Він довго економив на всьому, намагався зберегти побільше грошей, щоб на шинель залишилося. Він був надзвичайно радий, коли це довгоочікуване придбання все ж відбулося. Але в першу ж ніч, коли він повертався зі святкування покупки шинелі на роботі, цей предмет одягу з нього зняли бандити. Причому цілком можна припустити, що посприяли цьому співробітники Акакія Акакійовича по роботі. Ці люди його недолюблювали. І причина цього була проста: він не був таким, якими вони були. Думаю, що саме це і є ключовою проблемою повісті: люди не люблять тих, хто відрізняється, хто на них не схожий.
Безумовно, дана повість змусила мене задуматися про багато речей і про життя в цілому. Я думаю, що люди повинні прочитати цю повість, щоб зрозуміти і усвідомити, що ті, хто від них відрізняються, нічим не гірше, ніж вони самі. Якщо це усвідомлення прийде, людина стане добрішою, терплячішою і стриманішою щодо тих, хто її оточує. І це піде всьому суспільству на користь.