Окей! до неоціненних коштовностей фольклору будь-якого народу, а відтак і українського, належать прислів'я та приказки— короткі влучні вислови, які образно та лаконічно нащадкам висновки з життєвого досвіду багатьох поколінь предків. вони є узагальненою пам’яттю народу та результатом його спостережень над життям і явищами природи, що дає змогу молодому поколінню формулювати погляди на етику, мораль, історію й політику.
у своїй сумі прислів'я та приказки становлять начебто звід правил, якими людина має керуватися у повсякденному житті. вони рідко тільки констатують якийсь факт, скоріше рекомендують чи застерігають, схвалюють або засуджують, — словом, повчають, бо за ними стоїть авторитет поколінь нашого народу, чия невичерпна талановитість, високе естетичне чуття й гострий розум і тепер продовжують примножувати і збагачувати духовну спадщину, що громадилася віками. різкої межі між прислів'ями та приказками не існує, а основна відмінність полягає насамперед у тому, що прислів'я є більш розгорнутими, ніж приказки.
про прислів'я й приказки нашого народу протягом століть написано чимало праць, висловлено багато цікавих думок і припущень. справжній науковий підхід до їхнього студіювання здійснив учений зі світовим ім'ям о. о. потебня. «мова — не тільки матеріал поезії, як мармур — скульптури, але й сама поезія, — писав він, — а тим часом поезія в ній неможлива, якщо забути наочне значення »
у своїй сумі прислів'я та приказки становлять начебто звід правил, якими людина має керуватися у повсякденному житті. вони рідко тільки констатують якийсь факт, скоріше рекомендують чи застерігають, схвалюють або засуджують, — словом, повчають, бо за ними стоїть авторитет поколінь нашого народу, чия невичерпна талановитість, високе естетичне чуття й гострий розум і тепер продовжують примножувати і збагачувати духовну спадщину, що громадилася віками. різкої межі між прислів'ями та приказками не існує, а основна відмінність полягає насамперед у тому, що прислів'я є більш розгорнутими, ніж приказки.
про прислів'я й приказки нашого народу протягом століть написано чимало праць, висловлено багато цікавих думок і припущень.
справжній науковий підхід до їхнього студіювання здійснив учений зі світовим ім'ям о. о. потебня. «мова — не тільки матеріал поезії, як мармур — скульптури, але й сама поезія, — писав він, — а тим часом поезія в ній неможлива, якщо забути наочне значення »