Твір «Алхімік» Пауло Коельо, це твір про та знайдення істини. Сюжет цього твору має "кільцеву" форму. Вівчар Сантьяго, біблійний син-мандрівник, який мандрував світом для того, щоб переконатися, що скарб який він шукає лежить з самого початку його шляху.
Шлях його був довгим та різноманітним. Він зустрічав тих, хто допомагав йому: Циганка, Фатіма, Англієць; тих, хто випробовув його: Блакитні вершники; тих, хто змирився зі злом: Дизертири.
Але які ж духовні скарби для себе відкрив головний герой, на протязі цієї подорожі? В першу чергу, це звязок людини з Богом, а саме вічність та храм, де зберігаються скарби людської душі. Сантьяго зрозумів, що є щось набагато більше та величніше, ніж звичайні матеріальні скарби. Він зрозумів, що найбільше людське багатсво це душа, і можливість єднатися з Богом. Матеріальні скарби не вічні, і за них можна отримати далеко не все, а ось людьска душа має цінність навіть після того, як покине смертне тіло. Саме з Богом людина може бути щирой, правдивою, і не чекати осудження. Людина може розказати про всі свої гріхі, і не отримати засудження.
Дійти до цього йому допомагали герої твори, а саме : Мелхіседек, продавець кришталю, Провідник, Алхімік. Ці люди до вівчарю дійти істини, направляли його на вірний шлях. Чому це духовний скарб? Тому що інколи люди навколо нас можуть одною лише розмовою змінити наш погляд на життя наші цінності.
Висновком цього твору є те, що людині завжди кажеться, що щастя десь зовсім далеко від нас. Що його потрібно шукати, проходити безліч доріг та людей, щоб побачити чи відчути. Але насправді, у більшості випадків щастя завжди поруч з нами, і все що потрібно - навчитися його бачити.
Людина втрачає так багато життя на пошук всього : любові, справжньої дружби, істини, віри, матеріального достатку... і саме за цим втрачає головне - щастя. Сантьяго переконався, який великий дар - звязок людини з Богом.
Твір «Алхімік» Пауло Коельо, це твір про та знайдення істини. Сюжет цього твору має "кільцеву" форму. Вівчар Сантьяго, біблійний син-мандрівник, який мандрував світом для того, щоб переконатися, що скарб який він шукає лежить з самого початку його шляху.
Шлях його був довгим та різноманітним. Він зустрічав тих, хто допомагав йому: Циганка, Фатіма, Англієць; тих, хто випробовув його: Блакитні вершники; тих, хто змирився зі злом: Дизертири.
Але які ж духовні скарби для себе відкрив головний герой, на протязі цієї подорожі? В першу чергу, це звязок людини з Богом, а саме вічність та храм, де зберігаються скарби людської душі. Сантьяго зрозумів, що є щось набагато більше та величніше, ніж звичайні матеріальні скарби. Він зрозумів, що найбільше людське багатсво це душа, і можливість єднатися з Богом. Матеріальні скарби не вічні, і за них можна отримати далеко не все, а ось людьска душа має цінність навіть після того, як покине смертне тіло. Саме з Богом людина може бути щирой, правдивою, і не чекати осудження. Людина може розказати про всі свої гріхі, і не отримати засудження.
Дійти до цього йому допомагали герої твори, а саме : Мелхіседек, продавець кришталю, Провідник, Алхімік. Ці люди до вівчарю дійти істини, направляли його на вірний шлях. Чому це духовний скарб? Тому що інколи люди навколо нас можуть одною лише розмовою змінити наш погляд на життя наші цінності.
Висновком цього твору є те, що людині завжди кажеться, що щастя десь зовсім далеко від нас. Що його потрібно шукати, проходити безліч доріг та людей, щоб побачити чи відчути. Але насправді, у більшості випадків щастя завжди поруч з нами, і все що потрібно - навчитися його бачити.
Людина втрачає так багато життя на пошук всього : любові, справжньої дружби, істини, віри, матеріального достатку... і саме за цим втрачає головне - щастя. Сантьяго переконався, який великий дар - звязок людини з Богом.
Объяснение: