Твір "Мій спогад про бібліотеку​

Бібліотека – яке цікаве слово! Воно означає зібрання книг або приміщення, де ці книги зберігаються. Малюками ми вперше дізнаємося, що книги можуть мати свій будинок. Часто в бібліотеку дитини за руку приводить мама. Яке буває здивування у маленької людини, котра дізнався, де живуть її улюблені казки.

Звичайно, у кожного з нас на книжкових полицях будинку можна побачити різнокольорові книги: романи, пдетективи, енциклопедії. Іноді книг вдома стільки, що вони займають стелажі від підлоги до стелі. Але знань в світі ще більше. І для них необхідні спеціальні сховища.

У великих містах під бібліотеки віддані величні будівлі. У читальних залах займаються студенти, чути м’який шелест сторінок, приглушені голоси. У невеликих містах справи йдуть не гірше. Бібліотеки є скрізь. Навіть в маленькій сільській школі можна зануритися в незвичайний світ, де живуть книги. І нехай запаси книг в крихітній шкільній бібліотеці невеликі, скільки добра отримає читач! Будь-хто може попросити у бібліотекаря, ні, не книгу, а ключ в іншу реальність, створену письменниками, поетами, вченими, дослідниками. Як прекрасно взяти книжку, присісти в куточку бібліотеки і помріяти про те, що приховано під обкладинкою!

Люди, які люблять читати, приходять до бібліотеки знову і знову. В наші дні книги оселилися в інтернеті, в електронних пристроях зібрані сотні історій, але паперові книги все одно особливі. Кожна книга унікальна, вона приємно лягає в руки і шарудить сторінками.

Бібліотеки пахнуть особливо. Цей незабутній запах не переплутаєш ні з чим. Так пахнуть книги – фарбою, клеєм, трохи пилом. У бібліотеках хочеться приглушити голос, поводитися ввічливо. З усіх боків на кожного відвідувача бібліотеки дивляться книги. Наукові томи дивляться допитливо, казки ласкаво ваблять малюками взяти їх в руки. Елегантні класичні твори в шкіряних палітурках чекають читача, який вміє за непомітною обкладинкою розгледіти глибокий зміст.

Чудовий світ – бібліотека! Одного разу увійшовши в цю будівлю будеш знову і знову повертатися туди, щоб знову переживати змішане почуття захоплення і поваги до будинку, де живуть книги.