Твір-мініатюра «Якби Грей не зустрів сплячу Ассоль»​

Випадковістьі неминучість…Саме вони іноді вирішують та з’єднують серця і долі двох людей. Простий збіг обставин – але «Ґрей і Ассоль знайшли одне одного вранці літнього дня, повного неминучості».  

Ще з дитинства Ассоль відчула на собі  громадську думку: в неї «кидали грязюкою і дражнили», її цуралися та били, принижували; Була самотня, дивакувата для інших, проте віддана своїй «Пурпуровій мрії».

Стосовно Артура Ґрея:  «Він народився капітаном, хотів бути ним та став ним».  «Ґрей ішов до мети зі зціпленими зубами та зблідлим обличчям», «він мовчки зносив глум, знущання й неминучу лайку» до того часу, поки не став капітаном).

Якби Артур не вирішив цієї ночі порибалити у тому лісі, де спала стомлена Ассоль, то  мрія героїні була не здійснена, герой надалі плавав у морі, та не знайшов споріднену душу.