ТЕРМІНОВО, ДО ТЬ! Сонет Шекспіра номер 2
Образ друга
Образ ліричного героя або автора
Тема та ідея
Як сорок зим торкне твого чола.
Оберне в зморшок сіть лице прекрасне,
I молодість, що сяяла й цвіла,
Мов скошена трава, поблекне й згасне.
Тоді, себе питаючись, — а де ж
Краса твоя,— ти полохливим зором
Одвіт в старих своїх очах знайдеш,—
Хвальбу фальшиву і пекучий сором.
Якби ти міг сказати: «Ось дитя,
Ось відбиток живий моєї вроди,
Ось підсумок всього мого життя
І скарб, де грають всі мої клейноди!»—
Ти чув би поруч, будучи старим,
Гарячу кров і юності нестрим!