З самого дитинства ми знаємо, що казка – це вимисел, вигадка, неправда, але в ній завжди є натяк на щось важливе для людства, а отже, вона несе урок для всіх, хто здатен зрозуміти навіть зернятка народної чи авторської мудрості.
Що я зрозумів з цієї казки? На мою думку, ця казка є гарною метафорою щодо можливих варіантів розвитку особистості.
Для яянів – самозакоханих егоїстів, життя перетворюється на безрадісне зведення власного «Я». Прокляття таких людей в тому, що вони не здатні нікого покохати, бо лише себе вони вважають гідними любові.
Водночас життя людей, які здатні помічати цінність іншої людини, завжди наповнено смислом. Зустріч з такими людьми – це великий дарунок долі. Бо їхня душа – це своєрідні камінці-самоцвіти.
Отже, казка начає відкривати своє серце для інших людей – проявляти чуйність, доброту, співчуття, пропонувати до …, бо «Отримує лише той, хто віддає!»
З самого дитинства ми знаємо, що казка – це вимисел, вигадка, неправда, але в ній завжди є натяк на щось важливе для людства, а отже, вона несе урок для всіх, хто здатен зрозуміти навіть зернятка народної чи авторської мудрості.
Що я зрозумів з цієї казки? На мою думку, ця казка є гарною метафорою щодо можливих варіантів розвитку особистості.
Для яянів – самозакоханих егоїстів, життя перетворюється на безрадісне зведення власного «Я». Прокляття таких людей в тому, що вони не здатні нікого покохати, бо лише себе вони вважають гідними любові.
Водночас життя людей, які здатні помічати цінність іншої людини, завжди наповнено смислом. Зустріч з такими людьми – це великий дарунок долі. Бо їхня душа – це своєрідні камінці-самоцвіти.
Отже, казка начає відкривати своє серце для інших людей – проявляти чуйність, доброту, співчуття, пропонувати до …, бо «Отримує лише той, хто віддає!»
Объяснение: