На уроці зарубіжної літератури ми ознайомилися з творчістю О.Пушкіна та М.Лермонтова. Кожна людина хоче прожити своє життя по особливому. Всім людям які працюють та стараються над собою, відкрито дуже багато доріг, але кожна людина вирішує чому посвятити їй її життя. В кожної істоти є своє призначення та ціль на Землі, тому що ми всі унікальні та повинні бути незалежні від когось. Всі хочуть бути щасливими. Для кожного слово щастя має різне поняття. В когось це – близькі люди поруч, в когось це – матеріальні цінності та освідченість, в когось це – любов. В поемі О.Пушкіна «Я мить чудову пам’ятаю» можна помітити пробудження душі під впливом спогадів про кохання, її відродження, воскресіння. Твір можна поділити на три частини. У першій передається щастя, викликане юнацьким коханням, друга розповідає про згасання почуття, спустошення, яке відчуває поет у засланні, а третя частина знов сповнена щастям від почуття повноти життя після другої зустрічі з коханою. Але не завжди кохання буває щасливим. Наприклад в творі М.Лермонтова «На дорогу йду я в самотині» лунає провідний мотив смутку та самотності. Ліричний герой вірша – це самотній мандрівник. Його настрій сумний, його « серце з болю вмирає» а душа прагне волі та спокою. Внутрішній світ героя проявляється за до контрасту з природою. Природа це гармонія, а почуття героя в душі – біль. На мою думку людина як би вона не хотіла, але без почуттів вона жити не може. Любов – це найбільша моральна цінність для душі, тому матеріальні здобутки це добре але почуття важливіше. Отже, призначення людини на Землі – в любові та щасті, знайти свою дорогу.
ответ:«Призначення людини на Землі»
На уроці зарубіжної літератури ми ознайомилися з творчістю О.Пушкіна та М.Лермонтова. Кожна людина хоче прожити своє життя по особливому. Всім людям які працюють та стараються над собою, відкрито дуже багато доріг, але кожна людина вирішує чому посвятити їй її життя. В кожної істоти є своє призначення та ціль на Землі, тому що ми всі унікальні та повинні бути незалежні від когось. Всі хочуть бути щасливими. Для кожного слово щастя має різне поняття. В когось це – близькі люди поруч, в когось це – матеріальні цінності та освідченість, в когось це – любов. В поемі О.Пушкіна «Я мить чудову пам’ятаю» можна помітити пробудження душі під впливом спогадів про кохання, її відродження, воскресіння. Твір можна поділити на три частини. У першій передається щастя, викликане юнацьким коханням, друга розповідає про згасання почуття, спустошення, яке відчуває поет у засланні, а третя частина знов сповнена щастям від почуття повноти життя після другої зустрічі з коханою. Але не завжди кохання буває щасливим. Наприклад в творі М.Лермонтова «На дорогу йду я в самотині» лунає провідний мотив смутку та самотності. Ліричний герой вірша – це самотній мандрівник. Його настрій сумний, його « серце з болю вмирає» а душа прагне волі та спокою. Внутрішній світ героя проявляється за до контрасту з природою. Природа це гармонія, а почуття героя в душі – біль. На мою думку людина як би вона не хотіла, але без почуттів вона жити не може. Любов – це найбільша моральна цінність для душі, тому матеріальні здобутки це добре але почуття важливіше. Отже, призначення людини на Землі – в любові та щасті, знайти свою дорогу.
Объяснение: