Схожість між автором та мазепою у поемі "мазепа"

відповідь:

композиція. 20 невеликих розділів історичні події, що зображені у творі. розгром шведів російськими військами петра i під полтавою 1709 року та втеча мазепи з карлом xii до туреччини жанрові особливості. поема дж. байрона — це ліро-епічна поема, монолог-сповідь мазепи. автора цікавить плин почуттів, рух думок героя, політ його уяви. образ мазепи у поемі байрона   гетьман зображений на початку й наприкінці твору людиною похилого віку, йому 70 років. сильний, сміливий, здатний зберегти самовладання у найскладнішій ситуації. він не може змінити хід історії, але завжди береже свою честь і гідність, залишається людяним. образ мазепи досить багатогранний. у поемі він змінюється зовнішньо під вагою прожитих років, але зберігає головне: мужність, силу, тверезість розуму, шляхетність. легальная работа оператором call-центра в г. киев – риси романтичного героя в образі мазепи. він похмурий, самотній, вірний високим ідеалам (кохання, дружби, свободи, вірності вітчизні), волелюбний, внутрішньо незалежний. – риси «байронічного героя» у характері мазепи. «шляхетний злочинець», самотній, нескорений, волелюбний, бунтар зі страдницькою душею, в якій відбиваються настрої «світової скорботи»; смілива вдача, могутня воля, титанічна постать символічні образи “мазепа” байрон «дика країна», у якій «дикі степи», «дикий праліс», «дика площина» символічні образи, що створюють емоційний, романтичний образ україни, що є вільною, але ще неосвоєнною землею. образ долі, яка переслідує усіх героїв. доля відвернулася від шведів під полтавою, від короля карла xii, прирікши його на втечу, доля звела мазепу з терезою, подарувавши йому таке сильне кохання, але й розлучила їх (адже мазепа нічого не знає про подальшу долю своєї коханої), доля врятувала його, принісши в україну, й зробила мазепу гетьманом. образ коня. у романтичній літературі кінь є символом вдачі, людської долі. тому стає зрозумілим, чому карл xii втрачає своїх коней (доля відвернулася від нього), а мазепа зберіг свого коня (доля до нього прихильна). образ «дикого коня», що ніс мазепу через ліси й степи з польщі в україну – символ нестримної пристрасті майбутнього гетьмана, і фатальної долі, і втілення смерті, що очікувала мазепу, і кари небесної за його вчинок (порушення подружньої вірності), і символ несхитної волі, що є у мазепи і яка й приводить його до гетьманства. із цим образом нерозривно пов’язаний і образ україни, яка постає вільною країною, що повинна рухатися у майбутнє. бурхливі потоки, потужні хвилі, сильні вітри уособлюють пристрасті, що охопили героя. вороння символізує смерть. степ — вільнолюбивий дух мазепи. буйний чагарник, ліс — перепони, які траплялися на його життєвому шляху. вечірній холод, туман, морок, тьма, ридання вітру, похмуре небо підсилюють страждання мазепи. ранок, біла мла, схід сонця є символом надії. образ вершника мазепи символ – неспокійної душі; – нескореної сили; постійної небезпеки; уособлення вільної людини; символ свободи, нації. поема «мазепа» – романтична поема 1. „ мазепа”- це ліро- епічна поема . поява так званих мішаних жанрів була характерна для романтизму. 2. зацікавила поета сама легенда, що була таємничою, ефектною, небуденною. 3. романтиків завжди цікавили неординарні особистості, масштабні постаті. мазепа – саме такий. 4. експресивні вираження переживань, чіткі логічні позиції, антитеза-(насильство- беззахисність, тиран-жертва, завойовник-завойований)- все це вказує на приналежність до романтизму. сюжет “мазепа”   поема побудована у формі розповіді-сповіді головного героя твору — старого гетьмана мазепи про любовну пригоду, яка колись трапилася з ним. поема складається з 20-ти невеличких розділів; час дії — важкі для карла xii і мазепи дні після поразки під полтавою. історія написання поеми «мазепа»   поему «мазепа» байрон написав під час перебування в італії (у венеції та равенні) в 1818 або 1819 році. на розповіді мазепи про його закоханість у молоді роки в юну красуню терезу, дружину старого багатого графа-воєводи, позначилися взаємовідносини самого байрона з юною дружиною графа гвічіоллі, яку також звали терезою. на початку своєї поеми байрон подав довідку, що в її основу був покладений один із епізодів з «історії карла xii» французького письменника вольтера про те, як «шляхтич» мазепа в юності за зв’язки з жінкою польського вельможі був покараний — прив’язаний до дикого коня, якого відпустили в степ. тоді «мазепа від страждань і з голоду трохи не вмер». ця подія й становить основний зміст поеми. про неї розповідає мазепа шведському королеві карлу xii, коли після розгрому петром і під полтавою 1709 року вони втікали до туреччини

пояснення: