хлопчик – Джиммі Бін – 10 років, сирота. Гордий, правдивий, вдячний. « …мені щойно минуло десять років. Торік я жив у сиротинці. Але нас таких там було багато, і тому їм за мене голова не боліла. І я пішов звідти. Тепер житиму деінде, але поки не знаю, де саме. Я хотів мати власну домівку… ну, звичайну – щоб була мама, а не доглядачка. Як є домівка, то є й родичі, а в мене нікого немає, відколи… татко помер. Ото й ходжу світами. Вже обійшов чотири будинки, але ніхто з господарів не схотів мене взяти, хоча я й казав, що відпрацюю. Дарма. Що тобі ще сказати? – на цих словах голос хлопчика здригнувся».
хлопчик – Джиммі Бін – 10 років, сирота. Гордий, правдивий, вдячний. « …мені щойно минуло десять років. Торік я жив у сиротинці. Але нас таких там було багато, і тому їм за мене голова не боліла. І я пішов звідти. Тепер житиму деінде, але поки не знаю, де саме. Я хотів мати власну домівку… ну, звичайну – щоб була мама, а не доглядачка. Як є домівка, то є й родичі, а в мене нікого немає, відколи… татко помер. Ото й ходжу світами. Вже обійшов чотири будинки, але ніхто з господарів не схотів мене взяти, хоча я й казав, що відпрацюю. Дарма. Що тобі ще сказати? – на цих словах голос хлопчика здригнувся».