Вірш був написаний у 1842 році під час поїздки на острів маврикій, куди направив бодлера вітчим, щоб повернути його на путь істини. шарль, перебуваючи 10 місяців на кораблі під наглядом капітана і спостерігаючи за птахами, роздумував над власною долею. у перших рядках автор розповідає, як матроси задля розваги ловлять величних альбатросів, «що люблять пролітати слі кораблів». альбатрос - величний птах, володар морських просторів, що є кораблі. на палубі він має вигляд дуже безпорадного птаха.автору жаль птаха, свій біль і сум він передає у підкресленні величі цього володаря просторів. поступово цей образ набуває символу образу самого поета і його долі у людському вирі життя. шарль бодлер не знаходить розуміння серед людей і тому не може злетіти думкою, а « крила велетня по землі».з образом цього птаха пов'язане все піднесене, він у центрі уваги, автор захоплюється ним і висловлює йому співчуття. у полоні альбатрос стає безсильним і смішним, бо він - жертва насилля.у цьому вірші шарль бодлер протиставляє високе і низьке, небесне і земне, поет і натовп, втілюється мотив боротьби добра і зла, у ньому висловлені гіркі роздуми автора про трагічну долю поета в сучасному йому суспільстві.