Що є вантастичного у творі ніч перед різдвом

У ніч перед Різдвом із труби однієї з хат повалив чорний дим і разом з ним вилетіла верхи на мітлі відьма. Вона чорною цяткою мигала в небі. Там, де вона промайнула, зірки зникали одна за одною. Незабаром відьма набрала їх повний рукав.)

Объяснение:

Місяць у чорта в кишені. (Ризикуючи обпектися, чорт схопив рукою місяць і сховав його в кишеню. І всюди зробилося так темно, що не кожний знайшов би дорогу до шинку, не тільки що до дяка.)

III. Гостинність Солохи. (Досхочу побавившись, відьма назад у трубу будинку і перетворилася в звичайну жінку на ім’я Солоха, що вміла причаровувати до себе етатечних козаків. У ніч перед Різдвом кожний козак неодмінно хотів заглянути до Солохи на вогник. А щоб гоеті не побачили один одного, хитра Солоха звеліла їм ховатися в мішки.)

IV. Пацюк перед миекою з галушками. (Поки Солоха вирішувала дещо незвичайним епоеобом проблему з гістьми, пузатий Пацюк віддавався трапезі.)

Фантастичне та комічне у повісті М. Гоголя "Ніч перед Різдвом"

Чарівна ніч перед Різдвом в однойменній повісті М. Гоголя починається з фантастичної події. Із труби однієї з хат повалив чорний дим і разом із ним вилетіла верхи на мітлі відьма. Там, де вона пролітала, зірки зникали одна за одною. Незабаром відьма набрала їх повний рукав. Чорт, що також з'явився у нічному небі, обпікаючи руки, схопив місяця та й сховав його до кишені. І тому зробилося так темно, що нічого вже не можна було розгледіти. Навіть дорогу до шинку важко було знайти.

Досхочу побавившись у небі й відчувши холод, відьма прослизнула у трубу хати й перетворилася на звичайну собі жінку на ім'я Солоха. Вона славилася у селі тим, що вміла причаровувати до себе статечних козаків. Чорт слідом за Солохою через пічну трубу проникнув до хати.

Чого тільки не буває у святкову ніч! То ж і коваль Вакула мандрує з Диканьки до Петербурга верхи на чорті, щоб дістати для своєї коханої Оксани черевички самої цариці. Зустрівшись у столиці з запорожцями, парубок потрапляє до царського палацу, і цариця дарує йому невимовно красиві черевики.

А яке ж свято обходиться без жартів і сміху! Сміються парубки та дівчата, ходячи з колядками від хати до хати. Сміється й читач над козаками, які у різдвяну ніч вирішили навідатися до Солохи на вогник. Ніхто з Солошиних гостей: ані голова, ані дяк, ані чорт, ані Чуб — не хотіли, щоб їх там хтось бачив. То ж Солоха ховає своїх кавалерів у мішки з-під вугілля. І такий комічний вигляд вони мають, коли їх дістають із тих мішків парубки та дівчата, думаючи, що там лежать паляниці та ковбаси!