Прочитай текст. КАЛИНА ЦВІТЕ ПІЗНО

Жила собі дівчинка Марійка. На цю осінь вже в третій клас перейшла. Після уроків біжить вона на город, а потім у
сад. Тут Марійка нарве травички для кроликів, опалі яблука позбирає, вичистить гарбузи, а їхнє насіння покладе сушитися на підвіконня.
Якось покликала її сусідка бабуся Марина.
— Чуєш, онучко! Я на своїй калині вже кетяги обламала. Час і тобі пообламувати, бо незабаром дощі почнуться!
Пообламувала дівчинка кетяги калини і взялася пучечки в’язати. Коли це заходить у двір тітка Ольга. Марійка
хутенько принесла стільця:
— Сідайте, тьотю!
— Та ніколи мені. Їду в місто до дочки. Вона просить, щоб на цілу зиму зоставалася. Щось я хворію часто. Ось вам пиріжків принесла. Бувай здорова!
Провела Марійка гостю та й сіла пиріжки їсти. Як же смачно! І враз дівчинці зробилося соромно-соромно. Згадала, що тьотя Оля все покашлювала, а вона, Марійка, не дала їй ані жменьки калини. Калина від застуди чи не
найкращі ліки.
Швидко проминула зима. Ось і весна прийшла з теплими дощами. Облетіли з вишень білі пелюстки, перецвіли яблуні. Лише калина і досі чорніє. Жодного листочка на всьому кущі. А коли ж вона цвістиме?
Бабуся й каже:
— Бачиш, онучко, недарма калина завжди цвіте пізно. Наче прислухається, вагається. Всі дерева й трави дуже чутливі до зла і добра, до людського слова. А калина — особливо! Тобі видніше, за що вона могла на тебе нагніватись. Щось, мабуть, сталося, що цього року цвісти не хоче.
— Я починаю здогадуватись... От якби тітка Ольга додому вернулася! Я для неї три пучки ягід приберегла. А минулої осені, коли вона заходила до нас, якось не здогадалася з нею поділитися, — виправдовується дівчинка.
— Бачили Ольгу в місті, навесні вона знову розхворілася. Ти її не дочекаєшся. А коли надумаєш сама їхати до неї, то у мене адреса є — ось, візьми.
Ходила Марійка замислена цілий день, а тоді надумала разом з мамою поїхати до Києва, щоб знайти там тьотю Олю.
— Я перед нею так завинила! — каже дівчинка мамі. — І перед калиною винна теж, то через мене вона сохне.
За якийсь тиждень приїхали мати з донькою до міста, пішли до тітки Ольги. Зраділа вона гостям, привітала,
посадила у вітальні й стала розпитувати, які в селі новини. Марійка мерщій і каже:
— Та все добре, все як було, тільки моя калина після зими чомусь не оживає. Пам’ятаєте, я вам не вділила ягід восени? То ось привезла. Візьміть, будь ласка!
Тітка Ольга усміхнулася:
— Та що ти! Такі дрібниці! Та й мені незручно було просити... Все гаразд, не мучся тим. Сідаймо чай пити!
Наступного дня увечері йшли Марійка з мамою рідною вулицею. Коли вже до хати підходили, прислухалися — а в їхньому садку соловейко щебече. Забігла дівчинка у двір, глянула — калина за одну нічку і зазеленіла, і рясним цвітом
вкрилася. І відтоді Марійчина калина цвіте щороку. Знає вже дівчинка, як її доглядати. Половину ягід вона людям роздає. А
як дізнається, що хтось занедужав, то й останніми поділиться.

За Тетяною Майданович

Виконай завдання.
1. Визнач жанр прочитаного твору.

А народна казка

Б авторська казка

В оповідання

2. Установи відповідність між персонажами твору і їхніми висловлюваннями. Запиши парами букви та цифри.

А Марійка 1. “ Бачиш, недарма калина завжди цвіте пізно ”
Б бабуся Марина 2. “ Ось вам пиріжків із яблуками та сливами принесла ”
В тітка Ольга 3. “…тільки моя калина після зими чомусь не оживає ”

3. Яке прислів’я найточніше виражає основну думку твору?

А Справжнє добро завжди просте.
Б Добро не помре, а зло зникне.
В Коли люди до тебе добрі, будь до них ще ліпший.

4. Розташуй пункти плану твору в правильній послідовності. Запиши парами букви та цифри.

А. Марійці зробилося соромно.
Б. Марійка — господиня на городі й в саду.
В. Марійка і мама приїхали до тітки Олі.
Г. Калина навесні не розцвіла.
Д. Тітка Ольга зайшла у двір до Марійки.
Е. Калина зазеленіла, рясним цвітом вкрилася.

5. Продовж речення.

Калина навесні не зацвіла вчасно, бо Марійка .

6. Запропонуй власний заголовок твору. Обґрунтуй свій вибір. Напиши твір на 4-6 речень

bosiy01    2   20.04.2021 12:38    2