Портрет пушкіна робота соколова 1810​

На Украинском:

Його називають родоначальником російського акварельного портрета. "Чудова схожість, прекрасний малюнок і приємна м'якість фарб" — таку характеристику давали роботам майстра сучасники. Художник писав безліч портретів членів царської сім'ї і гостей двору імператриці. Його пензлю належать понад 500 портретів сучасників. Можна сказати, що Соколов створив історію в особах. Швидкість виконання без виснажливих сеансів позування і легкість колориту зробили акварельний портрет надзвичайно популярним.

Художнику належить одне з кращих зображень Пушкіна. Поет зображений сидить в кріслі в своїй улюбленій позі - зі схрещеними руками. шийну хустку, зав'язаний химерним вузлом піднімає кінчики білосніжного коміра. Темний сюртук підкреслює овал обличчя, непокірні кучері і спокійний вираз, з яким він дивиться вдалину. Що за образи рояться за ясним поглядом, сіпнутим мрійливою серпанком? Хто знає. Але, завдяки акварелі Соколова, образ поета був збережений для майбутніх поколінь.

Сам художник показав своє ставлення до роботи, підписавши її. Картина не відразу знайшла собі місце. Пушкін подарував її братові а.о.Смирнової, потім картина побувала у п. н. Батюшкова, а пізніше потрапила до А. а. Бахрушину.

Саме акварель змогла передати той самий політ думки великого поета. Прозора легкість фарби і легка розмитість обрисів передають швидкість плину часу, величі, слави. Все проходить, але залишається мистецтво і пам'ять у віршах і картинах.

На русском:

Его называют родоначальником русского акварельного портрета. "Замечательное сходство, прекрасный рисунок и приятная мягкость красок" — такую характеристику давали работам мастера современники. Художник писал множество портретов членов царской семьи и гостей двора императрицы. Его кисти принадлежат более 500 портретов современников. Можно сказать, что Соколов создал историю в лицах. Быстрота исполнения без изнурительных сеансов позирования и и воздушность колорита сделали акварельный портрет чрезвычайно популярным.

Художнику принадлежит одно из лучших изображений Пушкина. Поэт изображен сидящим в кресле в своей любимой позе — со скрещенными руками. шейный платок, завязанный причудливым узлом приподнимает кончики белоснежного воротника. Темный сюртук подчеркивает овал лица, непокорные кудри и спокойное выражение, с которым он смотрит вдаль. Что за образы роятся за ясным взглядом, подернутым мечтательной дымкой? Кто знает. Но, благодаря акварели Соколова, образ поэта был сохранен для будущих поколений.

Сам художник показал свое отношение к работе, подписав ее. Картина не сразу нашла себе место. Пушкин подарил ее брату А. О.Смирновой, потом картина побывала у П. Н.Батюшкова, а позже попала к А. А.Бахрушину.

Именно акварель смогла передать тот самый полет мысли великого поэта. Прозрачная легкость краски и легкая размытость очертаний передают быстроту течения времени, величия, славы. Все проходит, но остается искусство и память в стихах и картинах.

Вот портрет он был написан в 1836 если не ошибаюсь