Метафора - це перенос значення з одного слова на інше, що має спільні ознаки. У байці метафорою є порівняння запорожців з вовками: "Ми волі не лишаєм, як вовки на полюванні". Це порівняння показує, що запорожці дуже сильні та незалежні, як вовки.
Анафора - це повторення одного й того ж слова або словосполучення на початку кількох речень. У байці анафорою є повторення слова "ми": "Ми волі не лишаєм, як вовки на полюванні. Ми правди не зраджуєм, як сонце за хмарою. Ми своїх не продамо, як жиди нашого Ісуса".
Інверсія - це порушення звичайного порядку слів у реченні. У байці інверсією є словосполучення "за Дунаєм козакує", де звичайний порядок був би "козакує за Дунаєм". Це створює ефект певної таємничості та загадковості.
Епітет - це слово, яке додається до іменника для підсилення його виразності. У байці епітетами є "сильні", "незалежні", "правдиві", "нашого Ісуса". Вони показують характеристики запорожців та їхню моральну силу.
Метафора - це перенос значення з одного слова на інше, що має спільні ознаки. У байці метафорою є порівняння запорожців з вовками: "Ми волі не лишаєм, як вовки на полюванні". Це порівняння показує, що запорожці дуже сильні та незалежні, як вовки.
Анафора - це повторення одного й того ж слова або словосполучення на початку кількох речень. У байці анафорою є повторення слова "ми": "Ми волі не лишаєм, як вовки на полюванні. Ми правди не зраджуєм, як сонце за хмарою. Ми своїх не продамо, як жиди нашого Ісуса".
Інверсія - це порушення звичайного порядку слів у реченні. У байці інверсією є словосполучення "за Дунаєм козакує", де звичайний порядок був би "козакує за Дунаєм". Це створює ефект певної таємничості та загадковості.
Епітет - це слово, яке додається до іменника для підсилення його виразності. У байці епітетами є "сильні", "незалежні", "правдиві", "нашого Ісуса". Вони показують характеристики запорожців та їхню моральну силу.