Образ природы в произведении "Евгений Онегин". По объёму средне, Литература 9 класс.

Роман «Євгеній Онєгін» відрізняється розмаїтістю сцен і картин громадського життя, сільського й міського побуту. Але в цій «енциклопедії російського життя» помітне місце зайняли також опису природи, які з'являються на сторінках роману те у вигляді окремих штрихів і порівнянь, то у вигляді розгорнутих картин. Докладно описувати рідну природу поет починає тільки із четвертого розділу, у якій перед нами поступово розкривається поетична душа Тетяни. Здається, що автор через сприйняття природи намагається розкрити характер героїв. Тетяні Ларіної властив особливе сприйняття миру, любові, життя через природу. І недарма адже Пушкін говорить:

Тетяна (російська душою, Сама не знаючи чому)

З її холодною красою

Любила росіянку зиму

Чому із всіх пір року Олександр Сергійович вибрав саме зиму, можна догадатися. Адже перше, що завжди відзначали іноземці, що жили в Росії, це довгу зиму (подібної немає в Європі), російські холоди й сніги. Це для нашої країни, можна сказати, характерна пора року. А от над нашим летом (не на Нижній Волзі, звичайно) романіст посміюється:

Але наше північне літо,

Карикатура південних зим,

Мигне й немає...

Розповідаючи про Тетяну, про своєму «милому ідеалі», творець роману дає, образно виражаючись, соковиті, вільні описи. Зате непоетичний Онєгін часом викликає в нього легке глузування своїм відношенням до природи. Навіть порівняння, які вживає Євгеній, говорять, наскільки він байдужий до її крас. Так, у розмові з Ленским він порівнює Ольгу з місяцем:

Кругла, червона особою ока,

Як цей дурний місяць

На цьому дурному небокраї

Тетяна в п'ятому розділі теж рівняється з місяцем, але зовсім по-іншому: «И, ранкового місяця блідни...» Для Онєгіна характерно те саме стан, багато в чому награне, - у блискучому Петербурзі «дорівнює він позіхав серед модних і стародавніх зал». Так само нудно йому й у маєтку, хоча «село, де нудьгував Євгеній, була чарівний куточок». Сам Олександр Сергійович Пушкін, творець роману у віршах, дуже любив природу, особливо осінь: «Уж небо восени дихало...» Опису природи в добутку нерозривно пов'язані з життям народу, підкреслюється єдність селянського побуту й природи

Пушкін їдко протиставляє своє «низьке» опис полів і лісів тому, як інші поети описують природу «розкішним складом» у романтичному стилі. Але саме ці картини «низької природи» дивно глибоко западають у душу: «Зима!.. Селянин, тріумфуючи...»

Стиль і мова описів А. С. Пушкіна постійно міняються залежно від того, які мети він ставить. Великий художник слова у своїх описах дуже різноманітний. Так, у сценах сну Тетяни, така ж романтичного, як і любов цієї дівчини до свого героя, і природа стає таємничої, загадкової:

Перед ними ліс; недвижні сосни

У своїй нахмуреній вроді;

Обтяжені їхні галузі всі

Жмутами снігу; крізь вершини

Осик, беріз і липнув нагих

Сіяє промінь світил нічних;

Дороги немає; кущі, стромовини

Заметіллю всі занесені,

Глибоко в сніг занурені

Дуже багато чудових віршів можна було б процитувати. Прекрасні пушкінські описи зими й осіни. Але мені хочеться нагадати не менш чудесний опис весни, яким починається сьома глава: Гнані весняними променями, З околишніх гір уже снігу Втекли мутними струмками На потоплені луги. Посмішкою ясною природа Крізь сон зустрічає ранок року; Синіючи блищать небеса. Ще прозорі ліси Начебто пухом зеленіють. Бджола за даниною польовий Летить із -келії воскової... А як описане місце, де поховане Ленский, «поет, замислений мрійник», убитий приятельською рукою! Воно разючим образом відбиває те, яким бачив мир цей юнак:

Є місце: уліво від селенья,

Де жив вихованець вдохновенья,

Дві сосни коріннями срослись;

Під ними струмки звилися

Струмка соседственной долини.

Там орач любить відпочивати,

И жниці у хвилі занурювати

Приходять дзвінкі глечики;

Там у струмка в тіні густий

Поставлений пам'ятник простій.

Описуючи природу А. С. Пушкін бачить її очами своїх героїв - те меланхоличного Онєгіна, те романтичного Ленского, те чутливої Тетяни. Природа допомагає Пушкіну краще розкрити образи героїв