легран вільям — людина, що знайшла скарб завдяки своїй винахідливості й вірі в обґрунтованість переказів, які іншим здавалися тільки легендою. л. походить зі стародавньої гугенотської сім’ї; невдачі позбавили його багатств і довели до вбогості. як озивається про л. його друг-оповідач, «він відмінно утворений і наділений незвичайними здатностями, але разом з тим заражений мізантропією й страждає від хворобливого стану розуму, поперемінно те в захопленість, то в похмурість». на майже безлюдному селливановом острові, де л. шукає самоти, він виявляє дивного жука й пергамент, за яких довідається місцезнаходження скарбу капітана кидда, героя народних , що оспівують цього відважного пірата, що жив за два сторіччя до описуваних подій. скарб є л. повернути ніколи втрачене багатство.
оповідачеві, старому слузі-негрові юпітеру, і читачам дії л. стають зрозумілими тільки у фіналі, а доти він здається хворим або божевільним, тоді як на перевірку л. нагадує дюпена, володіючи настільки ж твердою розважливістю. по вважав, що всьому незрозуміле й таємничому є логічне пояснення: л. «не давав своїм думкам збитися зі шляхи, логіка ж допускала тільки одне рішення».
легран вільям — людина, що знайшла скарб завдяки своїй винахідливості й вірі в обґрунтованість переказів, які іншим здавалися тільки легендою. л. походить зі стародавньої гугенотської сім’ї; невдачі позбавили його багатств і довели до вбогості. як озивається про л. його друг-оповідач, «він відмінно утворений і наділений незвичайними здатностями, але разом з тим заражений мізантропією й страждає від хворобливого стану розуму, поперемінно те в захопленість, то в похмурість». на майже безлюдному селливановом острові, де л. шукає самоти, він виявляє дивного жука й пергамент, за яких довідається місцезнаходження скарбу капітана кидда, героя народних , що оспівують цього відважного пірата, що жив за два сторіччя до описуваних подій. скарб є л. повернути ніколи втрачене багатство.
оповідачеві, старому слузі-негрові юпітеру, і читачам дії л. стають зрозумілими тільки у фіналі, а доти він здається хворим або божевільним, тоді як на перевірку л. нагадує дюпена, володіючи настільки ж твердою розважливістю. по вважав, що всьому незрозуміле й таємничому є логічне пояснення: л. «не давав своїм думкам збитися зі шляхи, логіка ж допускала тільки одне рішення».
читать полностью: