Вірш К. Симонова «Жди мене» — один із найвідоміших творів Другої світової війни. Його вчили напам’ять, переписували, носили біля серця ті, хто воював, і ті, хто чекав із війни своїх коханих. За своєю композицією твір нагадує молитву, звернення під час важких випробувань до близької людини. Слово жди, ждати повторюється майже в кожному рядку вірша, часом відлунюючись звуками [ж] або [жд] в інших словах . Поетичне слово у творі К. Симонова набуло такої великої сили, що кожен, хто читав вірш у роки війни, вірив, що його почуття обов’язково врятують рідну людину від смерті. Цей твір і після війни не втратив свого значення.
Вірш К. Симонова «Жди мене» — один із найвідоміших творів Другої світової війни. Його вчили напам’ять, переписували, носили біля серця ті, хто воював, і ті, хто чекав із війни своїх коханих. За своєю композицією твір нагадує молитву, звернення під час важких випробувань до близької людини. Слово жди, ждати повторюється майже в кожному рядку вірша, часом відлунюючись звуками [ж] або [жд] в інших словах . Поетичне слово у творі К. Симонова набуло такої великої сили, що кожен, хто читав вірш у роки війни, вірив, що його почуття обов’язково врятують рідну людину від смерті. Цей твір і після війни не втратив свого значення.