Запит «Пушкін» перенаправляє сюди; див. також інші значення.Пушкін Олександр СергійовичПушкин Александр Сергеевич Олександр ПушкінПри народженніПушкін Олександр СергійовичПсевдоніми, криптонімиОлександр НКШП, Іван Петрович Бєлкін, Феофілакт Косічкін (журнальний), P., Ст. Арз. (Старий Арзамасець), А. Б.Дата народження26 травня (6 червня) 1799Місце народженняМосква, Російська імперіяДата смерті29 січня (10 лютого) 1837(37 років)Місце смертіСанкт-Петербург, Російська імперіяПохованняСвятоґорскій монастирГромадянство Російська імперіяAlma materІмператорський Царськосільський ліцейМова творівросійська, французька[1]Рід діяльностіпоет, прозаїк, драматургРоки активності:1813–1837Напрямокромантизм, реалізмЖанрВірші, повісті, поеми, роман в віршах, драми, казкиMagnum opus:Євгеній ОнєгінДружинаГончарова Наталія МиколаївнаАвтограф:pushkinmuseum.ru Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах Медіафайли у Вікісховищі
Олекса́ндр Сергі́йович Пу́шкін (рос. Алекса́ндр Серге́евич Пу́шкин; 26 травня (6 червня) 1799, Москва, Російська імперія —29 січня (10 лютого) 1837, Санкт-Петербург, Російська імперія) — російський поет, драматург та прозаїк, реформатор і творець сучасної російської літературної мови, автор критичних та історичних творів. Належить до найвизначніших російських письменників, його тексти розглядаються як найпрестижніший зразок російської літератури, подібно текстам Данте в Італії чи Ґете у Німеччині. Пушкіна ще за життя називали генієм, і з другої половини 1820-х років він став вважатися «першим російським поетом» (не тільки сучасності, але й усіх часів), а навколо його особи у читацької публіки створився справжній культ.
Зміст [сховати] 1Біографія1.1Походження1.2Дитинство1.3Юність1.4Молодість1.5Болдіно1.6Петербург 1831—18331.7Петербург 1833—18351.8Загибель2Пушкін та Україна3Переклади українською4Див. також5Примітки6Джерела та література6.1Література7ПосиланняБіографіяПоходження
Пушкін походив з розгалуженого нетитулованого дворянського роду, що брав початок за генеалогічною легендою від Радши, сучасника Олександра Невського. Пушкін неодноразово писав про свій родовід у віршах і прозі; він бачив у своїх предках взірець стародавнього роду, дійсної «аристократії», що чесно служив вітчизні, але не зазнав прихильності правителів. Не раз він звертався (у тому числі в художній формі) до постаті свого прадіда за матір'ю — африканця Абрама Петровича Ганібала, що став слугою та вихованцем Петра I, а потім військовим інженером та генералом. Мати Пушкіна — Надія Йосипівна (1775 — 1836), внучка Ганібала; батько — Сергій Львович (1767 — 1848), світський дотепник та поет-аматор, дядько за батьком — Василь Львович (1766 — 1830) — був відомим поетом оточення Карамзіна. З дітей Надії Йосипівни та Сергія Львовича, крім Олександра, вижили донька Ольга (у шлюбі Павлищева) та син Лев.
Олександр ПушкінПри народженніПушкін Олександр СергійовичПсевдоніми, криптонімиОлександр НКШП, Іван Петрович Бєлкін,
Феофілакт Косічкін (журнальний), P., Ст. Арз. (Старий Арзамасець), А. Б.Дата народження26 травня (6 червня) 1799Місце народженняМосква, Російська імперіяДата смерті29 січня (10 лютого) 1837(37 років)Місце смертіСанкт-Петербург, Російська імперіяПохованняСвятоґорскій монастирГромадянство Російська імперіяAlma materІмператорський Царськосільський ліцейМова творівросійська, французька[1]Рід діяльностіпоет, прозаїк, драматургРоки активності:1813–1837Напрямокромантизм, реалізмЖанрВірші, повісті, поеми, роман в віршах, драми, казкиMagnum opus:Євгеній ОнєгінДружинаГончарова Наталія МиколаївнаАвтограф:pushkinmuseum.ru Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах Медіафайли у Вікісховищі
Олекса́ндр Сергі́йович Пу́шкін (рос. Алекса́ндр Серге́евич Пу́шкин; 26 травня (6 червня) 1799, Москва, Російська імперія —29 січня (10 лютого) 1837, Санкт-Петербург, Російська імперія) — російський поет, драматург та прозаїк, реформатор і творець сучасної російської літературної мови, автор критичних та історичних творів. Належить до найвизначніших російських письменників, його тексти розглядаються як найпрестижніший зразок російської літератури, подібно текстам Данте в Італії чи Ґете у Німеччині. Пушкіна ще за життя називали генієм, і з другої половини 1820-х років він став вважатися «першим російським поетом» (не тільки сучасності, але й усіх часів), а навколо його особи у читацької публіки створився справжній культ.
Зміст [сховати] 1Біографія1.1Походження1.2Дитинство1.3Юність1.4Молодість1.5Болдіно1.6Петербург 1831—18331.7Петербург 1833—18351.8Загибель2Пушкін та Україна3Переклади українською4Див. також5Примітки6Джерела та література6.1Література7ПосиланняБіографіяПоходженняПушкін походив з розгалуженого нетитулованого дворянського роду, що брав початок за генеалогічною легендою від Радши, сучасника Олександра Невського. Пушкін неодноразово писав про свій родовід у віршах і прозі; він бачив у своїх предках взірець стародавнього роду, дійсної «аристократії», що чесно служив вітчизні, але не зазнав прихильності правителів. Не раз він звертався (у тому числі в художній формі) до постаті свого прадіда за матір'ю — африканця Абрама Петровича Ганібала, що став слугою та вихованцем Петра I, а потім військовим інженером та генералом. Мати Пушкіна — Надія Йосипівна (1775 — 1836), внучка Ганібала; батько — Сергій Львович (1767 — 1848), світський дотепник та поет-аматор, дядько за батьком — Василь Львович (1766 — 1830) — був відомим поетом оточення Карамзіна. З дітей Надії Йосипівни та Сергія Львовича, крім Олександра, вижили донька Ольга (у шлюбі Павлищева) та син Лев.